ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 грудня 2016 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Самсіна І. Л., суддів: Берднік І. С., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Кривенди О. В., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом споживчого товариства "Ресторан "Святковий" (далі - Товариство) до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - РДА), Вінницької обласної державної адміністрації (далі - ОДА), третя особа - фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, встановила:

Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: скасувати розпорядження РДА від 23 серпня 2013 року N 220-р "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв'язку з поновленням договору оренди земельної ділянки"; скасувати розпорядження ОДА від 23 травня 2014 року N 255 "Про надання в оренду земель водного фонду".

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року, провадження у справі закрив, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 вересня 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) касаційну скаргу Товариства залишив без руху та надав строк до 26 жовтня 2015 року для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (Закон N 3674-VI) (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (Закон N 484-VIII), який набрав чинності з 1 вересня 2015 року; далі - Закон N 3674-VI, Закон N 484-VIII відповідно).

В цій ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що з 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон N 484-VIII (Закон N 484-VIII), яким внесено зміни до Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI).

Як установлено підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) у чинній редакції, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або ФОП до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Товариство на порушення цієї норми сплатило судовий збір у розмірі, який не відповідає встановленому Законом N 3674-VI (Закон N 3674-VI).

Касаційна скарга була подана до суду касаційної інстанції 25 вересня 2015 року, тобто після набрання чинності Законом N 484-VIII (Закон N 484-VIII).

За таких обставин Вищий адміністративний суд України залишив касаційну скаргу без руху і надав строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 13 листопада 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу повернув у зв'язку з неусуненням її недоліків.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції про повернення касаційної скарги, Товариство звернулося до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакового застосування положень Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) щодо визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги. Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) і направити справу до цього суду на новий розгляд.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 16 вересня, 19 листопада 2015 року, Вищого господарського суду України від 20 листопада 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційними судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У наданих для порівняння рішеннях суди виходили з того, що за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що при розрахунку ставки судового збору за подання касаційної скарги слід виходити з розміру судового збору за подання позову до суду, встановленого Законом N 3674-VI (Закон N 3674-VI) з урахуванням змін, внесених Законом N 484-VIII (Закон N 484-VIII).

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) у редакції Закону N 484-VIII (Закон N 484-VIII) щодо визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 213 КАС, частиною п'ятою якої, зокрема, встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI)).

Базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за подання касаційної скарги в адміністративній справі судовий збір повинен справлятися у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 червня 2015 року (справа N 21-1627а16) (Постанова N 814/3636/15).

Отже, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) неправильно застосовані положення Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) у редакції Закону N 484-VIII (Закон N 484-VIII) щодо визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не звернув увагу, що Товариство оскаржувало ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, якими провадження у справі закрито. За подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI (Закон N 3674-VI) в редакції на час подання касаційної скарги).

Тому при визначенні розміру судового збору у цій справі суд касаційної інстанції мав керуватись положеннями зазначеної норми.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) була прийнята з порушенням норм матеріального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII), статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву споживчого товариства "Ресторан "Святковий" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року (Ухвала N К/800/41607/15) скасувати.

Справу направити до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

І. Л. Самсін

Судді:

І. С. Берднік

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

О. В. Кривенда

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.