ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11.03.2015 р.

Справа N 820/19232/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Кононенко З. О., суддів: Бондара В. О., Калитки О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. по справі N 820/19232/14 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Д. С. А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Д. С. А., в якому просив суд: визнати бездіяльність начальника Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Д. С. А. - протиправною, що виражається у не реєстрації заяви від 04.08.2014 року у встановлений законом порядок, не розгляд заяви, відповідно вимогам Закону України "Про звернення громадян" об'єктивно, всебічно та своєчасно з наданням юридично обґрунтованою відповіддю; зобов'язати розглянути заяву від 04.08.2014 року та надати відповідь, відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. у задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ч. 3 ст. 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Рішенням Конституційного Суду України N 19-рп/2011 від 14.12.2011 р. (абз. 3 пп. 4.1 п. 4) (Рішення N 19-рп/2011) визначено, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно - правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно - правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України визначені завдання кримінального судочинства, якими, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

У Рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. зазначено, що кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Пунктом 4.2 зазначеного рішення передбачено, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України ( N 4651-VI), оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в Орджоніківзевському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться матеріал кримінального провадження N 12014220530001724 від 07.07.2014 року за заявою ОСОБА_1, який надійшов з прокуратури Орджонікідзевського району по факту вчинення відносно позивача вимоги оплати за надання медичної допомоги працівниками КЗОЗ "ХМКБЛ" N 25.

04.08.2014 року позивач звернувся з заявою на ім'я начальника УБОЗ ГУМВС України в Харківській області К. В. О., в якій просив провести перевірку, щодо можливих неправомірних дій з боку головного лікаря 25 міської лікарні, розташованої за адресою просп. Косіора, 122.

26.11.2014 року ознайомившись в приміщенні Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з матеріалами досудового провадження N 12014220530001724 від 07.07.2014 року виявив свою заяву від 04.08.2014 року, яку в Єдиний реєстр у відповідності з вимогами ст. 214 КПК України ( N 4651-VI) на протязі 24 годин внесено не було, та будь-які правові документи щодо приєднання цієї заяви до матеріалів досудового провадження відсутні.

Таким чином позовні вимоги стосуються діяльності відповідача, яка регулюється нормами кримінально-процесуального законодавства.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, тому цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 195, 196, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. по справі N 820/19232/14 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Д. С. А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз'яснити позивача, що вирішення спору належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

 

Головуючий суддя

З. О. Кононенко

Судді:

В. О. Бондар

 

О. М. Калитка


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.