ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 13 грудня 2016 року N 554

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері торгівлі і послуг та визначається періодичність здійснення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані Держпродспоживслужбою України від 27.10.2016 N 603-154-4/17551.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) встановлено:

проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу до проекту постанови (далі - АРВ) розроблено з метою врегулювання питання здійснення контролю (нагляду) щодо суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі і послуг.

Основними цілями розроблення проекту постанови є збалансування заходів державного контролю за продукцією, яка реалізується на споживчому ринку України, що здійснюються Держпродспоживслужбою, залежно від ступеня ризику та критеріїв розподілу шляхом впровадження відповідної періодичності здійснення заходів державного контролю.

Однак проект постанови не може бути погоджений з огляду на наступне.

Щодо змістовного наповнення проекту Закону зауважуємо наступне.

Абзацом третім пункту 3 проекту Критеріїв пропонується встановити, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які надають послуги, зокрема, з оздоровлення та відпочинку дітей.

Разом з цим частиною третьою статті 5 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" визначено, що контроль за наданням послуг з оздоровлення та відпочинку дітей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей.

Отже, запропонована редакція проекту Критеріїв суперечить пункту 3 Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів. України від 28.08.2013 N 752 (Постанова N 752) (далі - Методика), відповідно до якого критерії не повинні містити положення, які дублюють повноваження інших органів державного нагляду (контролю).

Крім цього, у документах, наданих на розгляд, відсутня інформація щодо відсоткового наповнення кожного ступеня ризику.

Так, відповідно до пункту 11 Методики (Постанова N 752) до кожного ступеня ризику повинно бути віднесено: до високого ступеня ризику - до 10 відсотків суб'єктів господарювання; до середнього ступеня ризику - до 30 відсотків суб'єктів господарювання; до незначного ступеня ризику - 60 та більше відсотків суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 Методики (Постанова N 752) з метою розроблення критеріїв необхідно провести попередній аналіз кількісних та якісних показників (характеристик) господарської діяльності суб'єктів господарювання, а саме: негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливого розміру втрат у разі їх настання, виробничого потенціалу суб'єкта господарювання, його виробничих ресурсів, технічного оснащення, технології та організації виробництва, обсягу випуску продукції або інших факторів, що можуть призвести до настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, та можливого розміру втрат у разі їх настання.

За відсутності такого аналізу неможливо об'єктивно оцінити ступінь відсоткового наповнення кожного ступеня ризику.

З огляду на вказане повідомляємо про необхідність надання інформації щодо кількісного та відсоткового наповнення кожного ступеня ризику.

Також з метою застосування єдиного законодавчого підходу під час розробки критеріїв необхідно вживати терміни у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, у тексті проекту Критеріїв слова "державного контролю" необхідно замінити словами та знаками "державний нагляд (контроль)", "планові перевірки" на "планові заходи державного нагляду (контролю)".

Крім того, наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (Постанова N 1151), (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Так, у розділі III АРВ до проекту постанови "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування зазначених альтернативних способів досягнення цілей.

Однак розробник при визначенні альтернативних способів досягнення цілей не проаналізував вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них. Крім того, під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва окремо кількісно розробником не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок запровадження кожного з альтернативних способів у грошовому еквіваленті відповідно до додатка 2 до Методики.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту постанови та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

У розділі VI АРВ до "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не визначено питомої ваги суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дане регулювання.

Водночас із змісту проекту Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері торгівлі і послуг та визначається періодичність здійснення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів (далі - проект Критеріїв) вбачається, що під сферу дії проекту постанови підпадає досить велика кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва. Зважаючи на це розробник на виконання вимог пункту 8 Методики у розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" повинен був забезпечити проведення М-Тесту.

Однак в АРВ до проекту постанови М-Тест згідно з додатком 4 до Методики не проведено, що не дозволяє виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, не оцінено витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання та, як наслідок, унеможливлює визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.

У розділі VII АРВ "Обгрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики.

Так, розробником не наведено належної кількості обов'язкових та додаткових показників результативності регуляторних актів.

Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.

Також у порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.

Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.

Отже, проект постанови розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:

доцільності, тобто обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері торгівлі і послуг та визначається періодичність здійснення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів".