ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25.10.2016 р.

N К/800/16778/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Загороднього А. Ф., суддів: Головчук С. В., Заїки М. М., та секретаря - Буденка В. В., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника Міністерства оборони України - П. Є. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі N 825/694/16 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату в особі житлової комісії, Квартирно-експлуатаційний відділу в особі начальника ОСОБА_3 треті особи: Чернігівський військовий гарнізон в особі гарнізонної Житлової комісії, Міністерство оборони в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату в особі житлової комісії, Квартирно-експлуатаційний відділу в особі начальника ОСОБА_3, треті особи: Чернігівський військовий гарнізон в особі гарнізонної Житлової комісії, Міністерство оборони в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу 261995,40 грн. за 2015 рік грошової компенсації за належне жиле приміщення;

- залишити в силі орієнтовного розрахунку відповідачів за 2015 рік грошової компенсації за належне жиле приміщення в сумі 630935,25 грн.;

- зобов'язати відповідачів провести йому розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення за 2016 рік, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 728 (Постанова N 728), та виплату грошової компенсації без відрахування жилої площі на склад сім'ї з 5 осіб за 2016 рік.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом від 11 травня 1999 року N 064пм старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено в запас за станом здоров'я із правом носіння військової форми одягу та залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду військової частини.

У жовтні 1989 року позивачу у складі сім'ї з 5 осіб у постійне користування за рахунок житлових фондів України було виділено двокімнатну квартиру загальною площею 49,85 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

30 грудня 2015 року ОСОБА_1 подав на адресу голови житлової комісії Чернігівського ОВК заяву про згоду на отримання грошової компенсації за належне доотримання жилого приміщення та визначений перелік документів.

Пунктом 3.1 протоколу засідання житлової комісії Чернігівського ОВК від 30 грудня 2015 року N 14 постановлено підготувати необхідні документи для оформлення грошової компенсації за належне позивачу житлове приміщення. Після цього документи для призначення та виплати грошової компенсації за належне позивачу житлове приміщення були направлені на адресу КЕВ міста Чернігова для прийняття подальших рішень щодо виплати позивачу грошової компенсації.

Листом начальника КЕВ м. Чернігова від 02 березня 2016 року N 606 позивача повідомлено, що остаточний розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення для його сім'ї буде становити 261995,40 грн.

Однак, з вказаною сумою позивач не погоджується, обґрунтовуючи свої доводи тим, що відповідачі неправомірно включили до обрахунку компенсації площу житла (двокімнатну квартиру загальною площею 49,85 м2), що у 1989 році була надана позивачу та членам його сім'ї у постійне користування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що Чернігівський обласний військовий комісаріат в особі житлової комісії не уповноважений проводити зазначений розрахунок і його не проводив, а КЕВ в м. Чернігові не здійснював позивачу жодних нарахувань за 2015 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Розділ IV Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (Наказ N 737) (з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 08 жовтня 2015 року N 542 (Наказ N 542)) передбачає порядок отримання грошової компенсації замість належного військовослужбовцям для отримання жилого приміщення (п. п. 4.10 - 4.18 (Наказ N 737)).

Так, військовослужбовці (особи, звільнені з військової служби, та члени сімей військовослужбовців), які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

У разі отримання військовослужбовцем (особою, звільненою з військової служби, та членами сім'ї військовослужбовця) з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке ним (и) не приватизоване, і його (їх) подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списку осіб, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця).

У десятиденний строк після затвердження кошторису МО України ГКЕУ ЗС України проводить розподіл лімітів, передбачених на виплату грошової компенсації, між підпорядкованими КЕВ (КЕЧ) районів з урахуванням часу взяття військовослужбовців на квартирний облік та/або включення їх до списку осіб, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень, та кількості військовослужбовців, що перебувають на квартирному обліку у відповідному гарнізоні.

На підставі протоколу спільної наради гарнізонна житлова комісія не пізніше 20 календарних днів з дня його підписання проводить розподіл виділених на гарнізон коштів для виплати грошової компенсації між військовослужбовцями гарнізону, які виявили бажання отримати грошову компенсацію, складає списки бажаючих отримати цю компенсацію і подає їх до КЕВ (КЕЧ) району.

ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Затверджені Міністром оборони України Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), та Розрахунки є підставою для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцю (особі, звільненій з військової служби, та членам сім'ї військовослужбовця) на його поточний рахунок у банку.

Після затвердження Міністром оборони України Списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), та Розрахунку ГКЕУ ЗС України через КЕВ (КЕЧ) району інформує військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) стосовно прийняття рішення про виплату йому грошової компенсації та її розмір.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Чернігівський ОВК в особі житлової комісії та КЕВ в особі начальника ОСОБА_3 жодних нарахувань грошової компенсації за 2015 рік за належне позивачу жиле приміщення у розмірі 261995,40 грн. не здійснювали, і відповідний розрахунок виплати такої грошової компенсації затверджено не було.

При цьому, Чернігівський ОВК в особі житлової комісії взагалі не уповноважений проводити зазначений розрахунок, а лист КЕВ м. Чернігова від 02 березня 2016 року N 606, яким позивачу повідомлено про вирішення питання щодо надання йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.

З огляду на приписи чинного законодавства та враховуючи обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо безпідставності та передчасності позовних вимог ОСОБА_1.

Стосовно доводів позивача про те, що норми Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо єдиноразового надання жилих приміщень для постійного проживання на нього як такого, що постановлений на облік до 01 січня 2005 року, не розповсюджуються, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (набрала чинності з 01 січня 2005 року) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби.

Згідно прикінцевих положень вказаного Закону військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Статтею 34 Житлового кодексу України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, в тому числі, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Згідно статті 47 Житлового кодексу України норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Пунктом 4 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою КМ України від 2 вересня 2015 р. N 728 (Постанова N 728), встановлено, що у разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке не приватизовано ним та/або членами його сім'ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списків осіб, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім'ї (в редакції, що діяла на момент звернення позивача за призначенням компенсації).

Відповідно до статті 40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку, в тому числі, поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1989 року позивачу у складі сім'ї з 5 осіб було виділено двокімнатну квартиру загальною площею 49,85 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (у постійне користування за рахунок житлових фондів України).

Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства, потреба позивача і його сім'ї у житлі зменшилась до 35,40 м2 житлової площі.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що навіть у випадку придбання позивачем квартири площею 49,85 м2 за власні кошти, позивач так само втратив би право на отримання житла цією площею або грошової компенсації за нього.

Враховуючи викладене, доводи позивача в цій частині є помилковими, оскільки останній бажає отримати і житло, і компенсацію за одну й ту саму квадратуру помешкання.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

А. Ф. Загородній

Судді:

С. В. Головчук

 

М. М. Заїка


 
Copyright © 2006-2019 epicentre.com.ua. All rights reserved.