ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.02.2013 р.

N К/9991/78853/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого, судді - Юрченка В. В., суддів: Амєліна С. Є., Головчук С. В., секретар судового засідання - Сорока Л. П., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - П. О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, встановила:

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що проходив службу у Збройних Силах України за контрактом у складі Командування сил підтримки Збройних Сил України, яке є структурним підрозділом Генерального штабу Збройних Сил України. З 14 листопада 2006 року та на час звернення до суду обіймав посаду начальника управління правового забезпечення - помічника Командувача сил підтримки Збройних Сил України з правової роботи, яка згідно з наказом Міністра оборони України "Про затвердження доповнень до наказу Міністра оборони України від 25 грудня 2004 року N 021" від 17 листопада 2006 року N 677 віднесена до категорії керівного складу Генерального штабу Збройних Сил України. Військовослужбовці Генерального штабу Збройних Сил України були заохочені грошовою премією до Дня захисника Вітчизни у лютому 2010 року у розмірі двох посадових окладів та щомісячною премією у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, встановленою з 1 травня 2010 року, згідно з рішеннями Міністра оборони України від 11 лютого 2010 року N 1221/з та від 19 травня 2010 року N 248/9/157 відповідно. Проте зазначені премії ОСОБА_1 не виплачені. На думку позивача, невиплата йому премій при фактичному здійсненні цих виплат військовослужбовцям Генерального штабу Збройних Сил України за однакових умов військової служби є протиправною. Просив визнати протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати позивачу грошової премії до Дня захисника Вітчизни у лютому 2010 року у розмірі двох посадових окладів, що становить 3690 грн. та щомісячної премії у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, встановленої з 1 травня 2010 року, а також зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату йому зазначених премій.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2012 року (Ухвала N К-37186/10) касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року - без змін.

Постановою Верховного Суду України від 13 листопада 2012 року (Постанова N 21-322а12) заяву Генерального штабу Збройних Сил України задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2012 року (Ухвала N К-37186/10) скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2006 року проходив військову службу на посаді начальника управління правового забезпечення - помічника Командувача сил підтримки Збройних Сил України з правової роботи за контрактом.

Склад та розмір грошового забезпечення військовослужбовців, до якого відноситься і такий вид додаткового грошового забезпечення, як премія, визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року N 1294.

Пунктом 5 постанови N 1294 передбачено, що керівникам державних органів надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 цієї постанови виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.

Загальними положеннями Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року N 260 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за N 638/15329) встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Пунктами 31.1, 31.2 Розділу XXXI "Преміювання військовослужбовців" цієї Інструкції визначено, що преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Розміри премії, але не менш ніж 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби.

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішення Міністра оборони України щодо заохочення військовослужбовців були прийняті на підставі положень Інструкції про преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 листопада 2008 року N 540, в межах кошторисних призначень за бюджетною програмою 2101010 "Керівництво та військове управління Збройними Силами України". Також суди встановили, що зазначені рішення визначали категорію військовослужбовців, яким ці премії були встановлені та мали виплачуватись, - це військовослужбовці центрального апарату Міністерства оборони України, а також військовослужбовці Генерального штабу Збройних Сил України.

Встановлена Законом України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року N 1934-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) організаційна структура Збройних Сил України складається з Генерального штабу як головного органу військового управління, трьох видів Збройних Сил України (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили) та з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, що не належать до видів Збройних Сил України. Чисельність Збройних Сил України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України, а фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Положення про Генеральний штаб України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня 2006 року N 769/2006 (чинного на час виникнення спірних відносин), граничну чисельність працівників та військовослужбовців Збройних Сил України у Генеральному штабі Збройних Сил України затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра оборони України, структуру - Міністр оборони України за поданням начальника Генерального штабу, а штатний розпис та положення про структурні підрозділи Генерального штабу - начальник Генерального штабу. Кошторис Генерального штабу затверджує Міністр оборони України.

Генеральний штаб як головний орган військового управління в загальній структурі Збройних Сил України здійснює свої повноваження безпосередньо та через органи військового управління Збройних Сил України.

Командування сил підтримки Збройних Сил України було сформоване на виконання положень Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року на підставі директиви Міністра оборони України "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2004 - 2005 роках" від 20 листопада 2004 року N 312/1/027 з метою оптимізації системи оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення військ (сил) Збройних Сил України.

Згідно з Положенням про Командування сил підтримки Збройних Сил України, затвердженим наказом начальника Генштабу від 19 березня 2008 року N 34 (чинним на час виникнення спірних відносин), останнє є органом військового управління, яке підпорядковується начальнику Генерального штабу і утримується на окремому штаті (поза чисельністю Генерального штабу). Граничну чисельність, структуру затверджує начальник Генерального штабу. Керівництво структурними підрозділами, підпорядкованими військовими частинами та установами здійснює командувач, який очолює Командування сил підтримки Збройних Сил України. Фінансування видатків, пов'язаних із забезпеченням діяльності Командування сил підтримки Збройних Сил України, здійснюється в межах коштів державного бюджету, передбачених для Міністерства оборони України.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що Командування сил підтримки Збройних Сил України було сформовано як орган військового управління для виконання окремих функцій з управління військами (силами) Збройних Сил України в межах визначеної компетенції та зі встановленою штатною структурою. Командування сил підтримки Збройних Сил України, до складу якого входили структурні підрозділи та підпорядковані військові частини, установи, утримувалось поза визначеною Кабінетом Міністрів України чисельністю особового складу Генерального штабу і не входило до його структури.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що військовослужбовці Командування сил підтримки Збройних Сил України відносяться до категорії військовослужбовців Генерального штабу, є помилковим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Також помилковим є висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що посада, яку обіймав позивач (начальник управління правового забезпечення - помічник Командувача сил підтримки Збройних Сил України з правової роботи), відносилась до категорії посад керівного складу Генерального штабу, оскільки наказ Міністра оборони України від 17 листопада 2006 року N 677, який це визначав, на час виникнення спірних відносин втратив чинність.

Преміювання військовослужбовців Командування сил підтримки Збройних Сил України та командирів (керівників) військових частин (установ), безпосередньо йому підпорядкованих, згідно з Інструкцією про преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, здійснювалось за наказом командувача у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для Командування сил підтримки Збройних Сил України у кошторисі. Фінансування Командування сил підтримки Збройних Сил України здійснювалось за бюджетною програмою 2101020 "Утримання особового складу Збройних Сил України".

Відповідно до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII, пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року N 1294 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року N 260, преміювання військовослужбовців Командування сил підтримки Збройних Сил України як органу військового управління, яке не входило до структури Генерального штабу, визначалось Інструкцією про про преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 листопада 2008 року N 540, і здійснювалось за наказом командувача в межах асигнувань, передбачених у кошторисі на грошове забезпечення такої категорії військовослужбовців.

Враховуючи викладене, законних підстав для задоволення позовних вимог у судів першої та апеляційної інстанцій не було.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 2, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. В. Юрченко

Судді:

С. Є. Амєлін

 

С. В. Головчук


 
Copyright © 2006-2019 epicentre.com.ua. All rights reserved.