КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29.06.2017 р.

Справа N 826/5386/16

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Троян Н. М., суддів - Бужак Н. П., Твердохліб В. А., за участю секретаря - Рейтаровської О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року (Ухвала N 826/5386/16) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановила:

28 березня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 N 578 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки" в частині "постійної або тимчасової прописки" як таку, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року (Ухвала N 826/5386/16) позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущено строки звернення до суду, передбачені частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому ні позовна заява, ні додані до неї документи не містять обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 01.04.2003 звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 7).

02 квітня 2003 року позивач звернувся до паспортиста ЖЕК N 2 м. Стрий за реєстрацією місця проживання у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на вказану квартиру та заявою від 02.04.2003 (а. с. 7 - 8).

Проте, як зазначає позивач, реєстрація проведена не була і у паспорті не вчинено запису (відмітки) про реєстрацію місця проживання з 02.04.2003 за вказаною адресою.

У подальшому, 07.04.2003 та 08.04.2003 позивач звернувся у Стрийський міськрайонний центр зайнятості для реєстрації в якості шукача роботи.

Листом Стрийського міськрайонного центру зайнятості від 09.04.2003 N 2946 повідомлено позивачу про відмову в реєстрації в службі зайнятості з мотивів відсутності у паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання та з посиланням на затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 578 від 27.04.98 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки" (а. с. 8 зворот).

01 березня 2016 року питання щодо видачі паспорта позивачу із відміткою про зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 17.07.2013 було вирішено (а. с. 9).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку Кабінету Міністрів України щодо прийняття оскаржуваної постанови N 578 від 27.04.98 та з метою їх відновлення позивач 28.03.2017 звернувся за захистом до суду.

При цьому, 15.02.2017 Кабінет Міністрів України подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, розглянувши клопотання Кабінету Міністрів України, виходив з того, що позивачем пропущено строки звернення до суду, передбачені частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому ні позовна заява, ні додані до неї документи не містять обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою статті 100 КАС України встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відтак, КАС України визначає, що дотримання строків на подання апеляційної скарги є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2017 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 N 578 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки" в частині "постійної або тимчасової прописки" як таку, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зважаючи на наступне.

За правилами частини першої - другої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно розділу "Залишення позовної заяви" довідки Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 "Про результати узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" вбачається, що незважаючи на те, що згідно зі статтею 100 КАС України, яка є загальною, визначення підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду віднесено до компетенції суду, на стадії відкриття провадження у справі питання про залишення позовної заяви без розгляду вирішує суддя одноособово.

Якщо на стадії відкриття провадження питання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду не вирішувалося, суди, керуючись частиною другою статті 100 КАС України, вирішували це питання під час підготовчого провадження або під час судового розгляду справи з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

За правилами частини четвертої статті 107 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду від 15.06.2016 справу суддею прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 02.08.2016 (а. с. 23).

У подальшому, 28.10.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду від 28.10.2016 закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду в судовому засіданні на 07.02.2017 (а. с. 33).

У відповідності до розділу "Відкриття провадження" довідки Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 "Про результати узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху та не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою статті 107 КАС України, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Після постановлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі її копії невідкладно надсилаються особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 49, 51 цього Кодексу.

Так, за правилами статті 110 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Частиною другою пунктом 4 вказаної статті передбачено, що суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

У попередньому судовому засіданні, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Однак, в матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття провадження у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був відкрити провадження у справі з одночасним вирішенням питання про визнання поважними причин пропуску строку або тільки після відкриття провадження, в судовому засіданні розглянути клопотання Кабінету Міністрів України від 15.02.2017 про залишення позовної заяви без розгляду, проте без відкриття провадження, в судовому засіданні, суд вирішив клопотання Кабінету Міністрів України про залишення позовної заяви без розгляду, чим порушив норми процесуального законодавства передбачені КАС України.

Посилання апелянта на те, що суд повинен був залишити без руху позовну заяву, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду та не заявив клопотання про його поновлення, колегією суддів не приймається до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).

Таким чином, нормами КАС України не передбачено підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

Проте, висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви розгляду, без відкриття провадження у справі, є помилковим тане відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року (Ухвала N 826/5386/16) й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року (Ухвала N 826/5386/16) - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

 

Головуючий, суддя

Н. М. Троян

Судді:

Н. П. Бужак

 

В. А. Твердохліб


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.