ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 13 грудня 2016 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Самсіна І. Л., суддів: Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Кривенди О. В., Прокопенка О. Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила:

1) визнати протиправною бездіяльність ВРЮ, що полягає у несвоєчасному розгляді заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2014 року про відставку за власним бажанням з посади судді апеляційного суду Луганської області та у невнесенні до Верховної Ради України (далі - ВРУ) відповідного подання про звільнення ОСОБА_1 відповідно до поданої нею заяви;

2) визнати протиправним та скасувати рішення ВРЮ від 22 жовтня 2015 року N 786/0/15-15 "Про звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою щодо проведення перевірки стосовно судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 та зупинення розгляду матеріалів про звільнення з посади у відставку" (далі - рішення ВРЮ);

3) зобов'язати ВРЮ негайно направити разом із заявою ОСОБА_1 та іншими документами відповідне подання до ВРУ щодо звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням у відставку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 лютого 2016 року (Ухвала N П/800/110/16) відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВРЮ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, а в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ВРЮ - залишив без розгляду.

Ухвалюючи рішення, Вищий адміністративний суд України зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом 9 лютого 2016 року, а отже, пропустила встановлений законом місячний строк для звернення до суду із позовною вимогою щодо оскарження рішення ВРЮ. Заяви про поновлення строку звернення до суду позивач не подав, доводів щодо поважності пропуску такого строку в позовній заяві не навів, а тому позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ВРЮ підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України та передати справу на розгляд до цього ж суду.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 155 КАС встановлено підстави, за яких позовна заява залишається без розгляду. Зокрема, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

Частиною третьою статті 99 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк.

Вищий адміністративний суд України, залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 в частині оскарження рішення ВРЮ, встановив, що позовну заяву подано з пропущенням встановленого частиною третьою статті 99 КАС місячного строку і, не знайшовши підстав для його поновлення, застосував наслідки, передбачені статтею 100 КАС.

Наведені у заяві ОСОБА_1 доводи про те, що строк звернення до суду за її адміністративним позовом становить шість місяців, оскільки, на думку позивача, ВРЮ виконує лише технічні дії щодо оформлення документів на звільнення судді та направлення їх до компетентного органу, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України ВРЮ має виключне повноваження вносити подання про звільнення суддів з посади.

Це конституційне повноваження конкретизується положеннями статті 31 Закону України від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції", відповідно до якої подання про звільнення суддів з посади за загальними обставинами до органу, який їх призначив або обрав, вносить саме ВРЮ. Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених, зокрема, у пункті 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні ВРЮ більшістю голосів її членів. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням ВРЮ вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

У зв'язку з зазначеним колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2016 року (Ухвала N П/800/110/16) постановлена із дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2016 року (Ухвала N П/800/110/16).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.