ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13.08.2014 р.

N К/800/2788/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Стрелець Т. Г., суддів: Голяшкіна О. В., Донця О. Є., розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі N 814/3871/13-а за позовом департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, встановила:

В серпні 2013 року департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (далі по тексту Департамент) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області (далі по тексту ДФІ), яким просив скасувати вимогу відповідача щодо відшкодування зайво виплаченої заробітної плати в сумі 948,34 грн. та перерахування суми відшкодування коштів за 2011 рік за КЕКВ 1111 "Заробітна плата" на суму 948,34 грн. та за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на суму 344,25 грн. в дохід загального фонду державного бюджету (код платежу 21080500 "Інші надходження").

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі N 814/3871/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у зазначеній справі, позовні вимоги задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки нарахування Департаментом надбавки за класність водію бази відпочинку "Перлина" ОСОБА_1 у 2011 році правомірно проводилось за фактично відпрацьований час на посаді водія згідно табелю обліку робочого часу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати вказані вище судові рішення.

Департамент подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошував на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін, належних чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, справу розглянуто в порядку письмового провадження, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДФІ проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності обласного бюджету головного фінансового управління Миколаївської обласної державної адміністрації за 2011, 2012 роки та завершений звітній місяць 2013 року.

В ході проведення перевірки відповідачем виявлені порушення фінансово-господарської дисципліни з боку позивача, про що 09.07.2013 року складено акт N 08-40/5.

Для усунення виявлених порушень ДФІ прийнята та надіслана позивачу вимога від 13.08.2013 року за N 24-08-15-15/5806 в пункті 3 якої, зазначено, що в порушення ч. 5 п. 2 наказу Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року N 745 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки", нараховувалась та виплачувалась водію надбавка за класність, за час коли він знаходився на роботі, але не виїжджав, тобто не керував транспортним засобом, внаслідок чого в 2011 року зайво виплачено заробітної плати на суму 948,34 грн. та сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 344,25 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 1.5 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колесних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 р. N 340, робочий час водія - це час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, встановлені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до норми статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до Положення про оплату праці працівників головного фінансового управління Миколаївської ОДА та бази відпочинку "Перлина", яка є структурним підрозділом департаменту фінансів Миколаївської ОДА, у розділі IV "Встановлення доплат, надбавок за високі досягнення у праці, виконання особливо важливих робіт" вказано, що начальнику головного фінансового управління надано право встановлювати водіям I-го класу надбавку - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду стосовно правомірності встановлення надбавки водію ОСОБА_1, оскільки це не суперечить нормам законодавства про працю.

В касаційній скарзі ДФІ звертає увагу на лист Міністерства соціальної політики України від 20.04.2012 року, яким визначено, якщо водій у робочий час знаходився на роботі, але не виїжджав, тобто не керував автомобільним засобом, надбавка за ці години не виплачується.

З цього приводу, судова колегія касаційного суду наголошує наступне.

Вказаний вище лист Міністерства соціальної політики України не є нормативно правовим актом, він не проходив реєстрацію в установленому порядку Міністерством юстиції України.

Роз'яснення, надані Міністерством соціальної політики України у наведеному листі, мають рекомендаційний характер. На цю обставину звертали увагу суди попередніх інстанцій.

Судами дотримані норми діючого законодавства, обставини справи з'ясовані повно, неупереджено та об'єктивно.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі N 814/3871/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 


Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.