ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

28.02.2018 р.

Справа N 234/14299/15-ц

 

Провадження N 14-12цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача - Ткачука О. С., суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої через недоплату належних соціальних виплат за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року, встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації (далі - Донецька ОДА), в якому з урахуванням уточнень просив стягнути солідарно з відповідачів шкоду, завдану йому через недоплату належних соціальних виплат у розмірі 13391 грн. 51 коп.

Позовна заява мотивована тим, що йому була встановлена третя група інвалідності у зв'язку з виконанням службових обов'язків під час проходження строкової військової служби і його віднесено до першої категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС), у зв'язку з чим він набув право на отримання пільг, компенсацій та інших соціальних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Протоколом Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 17 грудня 2014 року N 81 прийнято рішення про безпідставність встановлення йому вищезазначеного статусу і видачі відповідного посвідчення.

Позивач також зазначав, що Донецька ОДА протягом тривалого часу ухилялася від видачі йому відповідної вкладки до посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого з вини відповідачів було припинено виплату належних йому пенсії, компенсації та допомоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року визнано протиправним та скасовано рішення вищезазначеної Комісії в частині визнання безпідставною видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 (1).

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили і звернення ОСОБА_3 до Донецької ОДА йому була надана вкладка до пенсійного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та поновлено соціальні виплати.

Враховуючи те, що позивачу було створено перешкоди в отриманні пільг, грошової компенсації вартості продуктів харчування, щорічної разової грошової соціальної допомоги, ОСОБА_3 просив відшкодувати на підставі ч. 1 ст. 1166, ст. 1173 ЦК України, шкоду заподіяну йому органами державної влади.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 30 грудня 2015 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Судове рішення першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року N 936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян, а не Міністерством соціальної політики України. Крім того, суд виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не доведено завдання йому шкоди та того, що ця шкода була завдана саме діями відповідачів.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України, Донецької ОДА про відшкодування шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII (Закон N 2136-VIII), у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір, який виник між сторонами є публічно-правовим та відноситься до адміністративної юрисдикції з огляду на його предмет.

9 березня 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи рішення місцевого суду та постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі з підстав того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд апеляційної інстанції невірно визначив характер і зміст спірних правовідносин та форму судочинства при вирішенні даного спору, оскільки вимоги позивача щодо відшкодування шкоди ґрунтувалися на підставі ст. 1173 ЦК України і підлягали розгляду у порядку ЦК України. Крім того, заявник посилався на те, що перед пред'явленням даного позову до Краматорського міського суду він звертався з аналогічними позовними вимогами до Донецького окружного адміністративного суду, яким 19 серпня 2015 року постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

16 червня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

21 червня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України, Донецької ОДА про відшкодування шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року (Закон N 2147-VIII), яким ЦПК України викладений у новій редакції.

02 січня 2018 року Верховний Суд отримав справу за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року.

23 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Закон N 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 403 Цивільного процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України, у редакції Закону України від 1 січня 2016 року, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз змісту вищезазначеної статті дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень, й вони мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Пред'являючи позов до суду ОСОБА_3 посилався на те, що його віднесено до першої категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим він набув право на отримання пільг, компенсацій та інших соціальних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Протоколом Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 17 грудня 2014 року N 81 прийнято рішення про безпідставність встановлення йому вищезазначеного статусу і видачі відповідного посвідчення.

Донецька ОДА протягом тривалого часу ухилялася від видачі йому відповідної вкладки до посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого з вини відповідачів було припинено виплату належних йому пенсії, компенсації та допомоги.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням комісії ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України про визнання неправомірним та скасування рішення й зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, яке наведене у протоколі від 17 грудня 2014 року N 81 в частині визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 (1) ОСОБА_3.

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили і звернення ОСОБА_3 до Донецької ОДА йому була надана вкладка до пенсійного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та поновлено соціальні виплати.

Вирішуючи питання щодо юрисдикції даної справи, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на предмет заявленого позову - відшкодування шкоди на підставі ч. 1 ст. 1166, ст. 1173 ЦК України, і на те, що звертаючись із даним позовом до суду ОСОБА_3 посилався на усунення відповідачами негативних наслідків неправомірних рішень, дій та бездіяльності шляхом виконання останніми постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року. Вимог, наведених у ч. 2 ст. 21 КАС України, які могли бути підставою для розгляду у поєднанні з вимогами про відшкодування шкоди, позивачем не заявлялось.

Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням суб'єкта владних повноважень закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 4 ст. 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За правилами ч. 4 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 406, 411, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду постановила:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року задовольнити.

2. Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року скасувати.

3. Справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої через недоплату належних соціальних виплат передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Великої Палати Верховний Суд набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач

О. С. Ткачук

Судді:

Н. О. Антонюк

 

С. В. Бакуліна

 

В. В. Британчук

 

Д. А. Гудима

 

В. І. Данішевська

 

О. С. Золотніков

 

О. Р. Кібенко

 

В. С. Князєв

 

Л. М. Лобойко

 

Н. П. Лященко

 

О. Б. Прокопенко

 

Л. І. Рогач

 

І. В. Саприкіна

 

О. М. Ситнік

 

В. Ю. Уркевич

 

О. Г. Яновська


Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.