ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.03.2017 р.

Справа N 800/591/16(800/56/16)

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючий - Стародуб О. П., судді: Загородній А. Ф., Мойсюк М. І., Олексієнко М. М., Рецебуринський Ю. Й., секретар судового засідання: Іванова Н. П., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати бездіяльність Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) незаконною та зобов'язати опублікувати на офіційному веб-сайті рішення від 24.12.2015 р. про внесення подання до Верховної Ради України про його звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у зв'язку із порушенням присяги.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порушення вимог частини четвертої статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції" рішення про його звільнення з посади судді за порушення присяги не було оприлюднено на офіційному веб-сайті ВРЮ на наступний день після його прийняття.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2016 р. (Постанова N 800/56/16) в задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд України постановою від 18.10.2016 р. (Постанова N 21-1322а16, 800/56/16) скасував постанову суду першої інстанції і справу направив на новий судовий розгляд, оскільки пояснення представників позивача в судовому засіданні, в яких вони наводили доводи на підтвердження позовних вимог, судом не проаналізовані і мотивів на спростування цих доводів судове рішення не містить.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, пояснили, що недотримання відповідачем вимог частини четвертої статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції" в частині оприлюднення рішення порушує права позивача на інформацію та ефетивний судовий захист.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, пояснила, що проголошення резолютивної частини рішення відбулось у присутності представників позивача, про прийняте щодо нього рішення позивачу було відомо, на даний час повний текст рішення оприлюднений на сайті відповідача, а несвоєчасне його оприлюднення не призвело до порушення прав позивача, який скористався правом на судовий захист.

Крім того, пояснила, що затримка оприлюднення рішення щодо позивача була пов'язана із значною кількістю матеріалів, розглянутих відповідачем у цей період.

В ході розгляду справи судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 19.02.2009 р. N 1030-VI позивача обрано суддею Вищого господарського суду України безстроково.

13.06.2014 р. та 09.07.2014 р. до Вищої ради юстиції надійшли звернення народного депутата України VII скликання С. І. М. та Хмельницької міської ради щодо порушення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_1 норм процесуального законодавства під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі N 20/5025/2131/11.

За результатами розгляду зазначених звернень ВРЮ прийняла рішення від 24.12.2015 р. N 1202/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги судді. В засіданні проголошено резолютивну частину рішення.

Згідно довідки секретаріату ВРЮ від 04.02.2016 р. N 1342/0/9-16 рішення Вищої ради юстиції від 24.12.2015 р. оприлюднено на офіційному веб-сайті ВРЮ 28.01.2016 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) рішення Вищої ради юстиції оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття.

В судовому засіданні встановлено, що 28.01.2016 р. на виконання вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції" на сайті відповідача було оприлюднено рішення від 24.12.2015 р. N 1202/0/15-15.

Таким чином, оскільки на даний час відповідачем рішення щодо позивача оприлюднено, порушення вимог закону на час розгляду справи усунуті і права позивача в цій частині судового захисту не потребують, а тому підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача оприлюднити рішення задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача протиправною суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом наведених норм судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичної особи.

Судом встановлено, що розгляд дисциплінарної справи щодо позивача проводився відповідачем відкрито і резолютивна частина рішення за результатами розгляду 24.12.2015 р. була проголошена публічно.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалось особами, які брали участь у справі, під час проголошення зазначеного рішення на засіданні ВРЮ були присутні два уповноважених представника позивача, що свідчить про обізнаність позивача з прийнятим щодо нього рішенням.

Також судом встановлено, що ще в грудні 2015 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про скасування рішення ВРЮ від 24.12.2015 р. N 1202/0/15-15, несвоєчасне оприлюднення якого стало підставою для звернення до суду з даним позовом, і постановою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2016 р. N 800/332/16(800/499/15) (Постанова N 800/332/16(800/499/15)) позовні вимоги були задоволені, а рішення від 24.12.2015 р. N 1202/0/15-15 скасоване.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач був своєчасно поінформований про прийняте щодо нього 24.12.2015 р. рішення і ще до кінця 2015 року подав позовну заяву до суду про його скасування, яку було прийнято судом до розгляду і в подальшому розглянуто, що в свою чергу спростовує доводи позивача та його представників, що несвоєчасне оприлюднення мотивованого рішення на веб-сайті відповідача порушує його права на інформацію та ефективний судовий захист і потребує судового захисту.

До того ж опублікування рішення на веб-сайті було не єдиним способом забезпечення права на інформацію. Таке право позивача могло бути реалізоване і іншим способом, зокрема шляхом отримання у встановленому законом порядку за відповідним зверненням копії зазначеного рішення, однак такі обставини не були предметом спору у даній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 2, 7 - 12, 159, 160 - 163, 167, 1711, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і не може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. П. Стародуб

Судді:

А. Ф. Загородній

 

М. І. Мойсюк

 

М. М. Олексієнко

 

Ю. Й. Рецебуринський


 
Copyright © 2006-2019 epicentre.com.ua. All rights reserved.