ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

25.07.2017 р.

Справа N 912/4264/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого, судді - Коваль Л. А. (доповідач), суддів: Верхогляд Т. А., Чередка А. Є., при секретарі судового засідання: Дон О. Я. (за участю представників сторін: від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність [...]; представник ОСОБА_2, довіреність [...], від відповідача-1: представник ОСОБА_3, довіреність [...], від відповідача-2: не з'явився, від відповідача-3: не з'явився, від третьої особи: не з'явився), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Весна" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 у справі N 912/4264/16 за позовом ОСОБА_4, м. Кропивницький до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Весна", м. Кропивницький, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", м. Кропивницький, відповідача-3: Кіровоградської міської ради, м. Кропивницький, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Кропивницького (Кіровоградського) міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, м. Кропивницький, про визнання недійсними договорів, скасування записів, встановив:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Весна", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", відповідача-3: Кіровоградської міської ради про:

визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1352;

визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1354;

визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1356;

скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 298,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1352;

скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 361,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1354;

скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 385,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1356.

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2016 порушено провадження у справі N 912/4264/16, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5.

21.12.2016 до господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшли пояснення (вх. N 36776/16), якими позивач доповнив наведені у позовній заяві вимоги наступними:

вимогою про застосування наслідків недійсності договору у вигляді скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 298,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1352, який позивач просить визнати недійсним;

вимогою про застосування наслідків недійсності договору у вигляді скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 361,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1354, який позивач просить визнати недійсним;

вимогою про застосування наслідків недійсності договору у вигляді скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлове приміщення загальною площею 385,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1356, який позивач просить визнати недійсним.

Також, 21.12.2016 до господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. N 36779/16), відповідно до якої раніше заявлені (у тому числі і додатково) вимоги позивач доповнив наступними вимогами:

застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1352, а саме: зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Весна" та Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" повернути один одному все, що вони одержали за вказаним договором;

застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1354, а саме: зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Весна" та Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" повернути один одному все, що вони одержали за вказаним договором;

застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1356, а саме: зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Весна" та Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" повернути один одному все, що вони одержали за вказаним договором.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 у справі N 912/4264/16 (колегія суддів у складі: головуючого судді Наливайко Є. М., суддів Тимошевської В. В., Шевчук О. Б.) позов до Приватного акціонерного товариства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1352; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1354; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 вересня 2016 за номером 1356; у задоволенні позову до Кіровоградської міської ради відмовлено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Весна" на користь ОСОБА_4 2067,00 грн. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на користь ОСОБА_4 2067,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що оспорювані правочини є правочинами із заінтересованістю, оскільки член Наглядової ради відповідача-1 ОСОБА_6, тобто посадова особа товариства, перебуває у шлюбі з учасником та директором відповідача-2. Для надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю щодо продажу нежитлового приміщення площею 298,6 кв. м необхідно було рішення Наглядової ради товариства, прийняте без участі заінтересованої особи ОСОБА_6; щодо інших двох оспорюваних договорів, то, оскільки вартість кожного з них перевищує 10 відсотків вартості активів ПрАТ "Весна" за даними останньої річної фінансової звітності цього товариства, і вони є правочинами з заінтересованістю, рішення про укладення них повинно було бути прийняте загальними зборами ПрАТ "Весна". Однак, рішення про надання згоди на вчинення оспорюваних договорів ні Наглядовою радою (без участі заінтересованої особи), ні загальними зборами ПрАТ "Весна" до підписання таких договорів не приймалось, як не приймалось і рішення зазначеними органами товариства про схвалення спірних договорів після їх укладення. З огляду на вказане, місцевий господарський суд вбачав підстави вважати, що право позивача на участь в управлінні товариством було порушене, оскільки позивач був позбавлений можливості впливу на укладення зазначених договорів шляхом голосування на загальних зборах ПрАТ "Весна"; відчуження вказаних об'єктів нерухомості суттєво зменшує розмір прибутку відповідача-1, і, відповідно, розмір частки такого прибутку, яку позивач може одержати у вигляді дивідендів (враховуючи продаж майна з розстроченням платежу та вид діяльності відповідача-1 - передача в оренду приміщень). Приймаючи рішення про задоволення позову щодо відповідача-1 та відповідача-2, судом першої інстанції також було враховано, що оспорювані договори про відчуження нерухомого майна вчинені всупереч судовій забороні, оскільки ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі N 404/4973/14-ц накладено арешт на майно, зареєстроване за ПрАТ "Весна", у тому числі і на нежитлову будівлю за адресою: м. Кіровоград, вул. Дворцова, буд. 13, і ці заходи забезпечення позову на дату укладення спірних договорів були чинними. За наведених обставин суд дійшов висновку, що вчинення директором ПрАТ "Весна" спірних правочинів під час дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі N 404/4973/14-ц, є порушенням частини першої ст. 203 Цивільного кодексу України. У вимогах до відповідача-3 про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно місцевим господарським судом відмовлено з тих підстав, що прийняте у цій справі рішення суду про визнання оспорюваних договорів недійсними є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на спірні нежитлові приміщення, яке виникло на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу в силу приписів закону. Отже, за висновком суду, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності відповідача-2 в судовому порядку в даному випадку не є необхідним заходом для вчинення відповідної реєстраційної дії.

Місцевий господарський суд не розглядав по суті вимоги позивача, якими останнім були доповнені позовні вимоги у порівнянні зі змістом позовної заяви (вимоги про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлові приміщення, які є предметом спірних договорів купівлі-продажу; вимоги про застосування наслідків недійсності спірних договорів купівлі-продажу шляхом повернення сторонами цих договорів одна одній всього, що ними було одержано за цими договорами), не приймав щодо цих вимог рішення у справі, розцінивши заяву позивача про уточнення позовних вимог новим позовом.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Весна" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин справи, неналежну правову оцінку наявним у справі доказам та суті даного спору, порушення норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права, відповідач-1 просить скасувати це рішення в частині задоволення позову до Приватного акціонерного товариства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до поданої апеляційної скарги та пояснень представників відповідача-1 у судових засіданнях апеляційного господарського суду відповідач-1 не погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення корпоративних прав позивача укладенням оспорюваних правочинів, вважає їх такими, що не відповідають обставинам спірних правовідносин, суперечать змісту індивідуальних корпоративних прав позивача, як акціонера ПрАТ "Весна", та не ґрунтуються на чинному законодавстві України. Так, за доводами відповідача-1, наявність права на пред'явлення позову з посиланням на порушення корпоративного права позивача, як акціонера товариства, не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки суд повинен встановити наявність у позивача порушеного чи оспорюваного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги у даній справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були заявлені одним акціонером позивачем, проте, такі позовні вимоги та наведені позивачем порушення норм закону при укладенні спірних договорів, а також порушення корпоративних прав, стосується всіх учасників (акціонерів) товариства, оскільки такі обставини як зацікавленість певних посадових осіб в укладенні спірних договорів, необхідність прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо укладення таких правочинів стосуються законних інтересів всіх акціонерів. Разом з тим, відповідач - ПрАТ "Весна", реалізовуючи свої повноваження власника майна, вправі укладати цивільно-правові угоди що своєї власності. В свою чергу, позивач, як акціонер ПрАТ "Весна", враховуючи приписи чинного законодавства та положення статуту товариства, не уповноважений на представництво інтересів вказаного товариства чи інших акціонерів при зверненні з позовом у даній справі. Тобто, на думку відповідача-1, незважаючи, що позивач обґрунтовує свій позов порушенням його особистого інтересу, фактичне обґрунтування порушення корпоративних прав стосуються прав та інтересів всіх учасників (акціонерів) та товариства, що саме по собі заперечує правомірність звернення до суду з таким позовом. Як стверджує відповідач-1, учасник (акціонер) господарського товариства не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства. Корпоративні права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна", які визначені Законом України "Про акціонерні товариства" і статутом цього товариства, а саме на участь акціонера в діяльності акціонерного товариства і в управлінні ним, реалізуються акціонером через його участь у загальних зборах акціонерів. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Відповідач-1 вважає, що звертаючись з вказаними позовними вимогами, позивач звернувся до суду для захисту інтересів самого товариства, фактично з вимогами вирішити спір на користь відповідача-1. За вказаного, відповідач-1 вбачає підстави вважати, що позивач вийшов за межі прав, наданих законом акціонеру товариства, відповідно, доводи позивача про порушення його індивідуальних корпоративних прав, як акціонера ПрАТ "Весна" (відмінних від прав та інтересів інших акціонерів та товариства), не ґрунтуються на чинному законодавстві України та статуті товариства. За твердженням відповідача-1, у випадку не визнання господарських правочинів, укладених товариством в процесі його діяльності, останнє через відповідні органи управління (виконавчий орган товариства тощо) не позбавлено права звернутись з відповідним позовом до суду для захисту прав та охоронюваних законом інтересів. Однак, зважаючи на зміст позовних вимог (про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, та скасування їх реєстрації (юридичних наслідків) та їх обґрунтування (порушення процедури укладення/погодження), у позові йдеться не про захист порушених корпоративних прав акціонера (учасника), а про захист прав самого товариства за ініціативою акціонера (учасника), тобто йдеться про похідний позов. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (Закон N 289-VIII) передбачено запровадження з 01.05.2016 інституту такого похідного позову, у зв'язку з чим внесено зміни до відповідних законодавчих актів (зокрема до ст. 28 ГПК України), які, крім іншого, визначають особливості реалізації прав у такому судовому процесі. Проте, позивач передбаченим законом механізмом захисту своїх прав та інтересів не скористався, натомість, звернувшись від власного імені з вимогою про визнання договорів, укладених товариством, недійсними, вийшов за межі прав, наданих йому законом, як акціонеру - власнику 40,747 % акцій товариства. При цьому, окремі обставини, встановлені судом щодо порушення корпоративних прав позивача, на думку відповідача-1, зводяться лише до ймовірних та можливих порушень його прав у майбутньому, зокрема при вирішенні питання про виплату дивідендів, виплату вартості частини майна товариства при ліквідації тощо. Відтак, відповідач-1 не погоджується з висновком суду про задоволення позову з мотивів захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Отже, зважаючи на відсутність безпосереднього порушення (оспорювання) корпоративних прав позивача у зв'язку з укладенням оспорюваних правочинів, відповідач-1 вважає, що у суду були відсутні правові підстави для висновків про невідповідність правочинів вимогам закону та визнання цих правочинів недійсними. Також, відповідач-1 зазначає про те, що вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції безпідставно виходив з обставин, що на момент укладення оспорюваних договорів ОСОБА_6 був членом Наглядової ради ПрАТ "Весна", тобто посадовою особою товариства, у зв'язку з чим невірно кваліфікував оспорювані договори правочинами, щодо яких є заінтересованість. Щодо наведеного відповідач-1 посилається на ті обставини, що член Наглядової ради ОСОБА_6 у своїй заяві від 04.08.2016 просив Наглядову раду товариства достроково припинити його повноваження та вивести його зі складу Наглядової ради ПрАТ "Весна" за власним бажанням. На вказаній заяві наявна відмітка про її отримання, скріплена підписом директора ПрАТ "Весна" та печаткою ПрАТ "Весна", що, на думку відповідача-1, беззаперечно підтверджує факт повідомлення самого товариства про припинення повноважень члена Наглядової ради. Закон України "Про акціонерні товариства" та статут ПрАТ "Весна" передбачають, що без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради припиняються за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні, за твердженням відповідача-1, відсутні підстави вважати, що на час укладення спірних договорів ОСОБА_6 був членом Наглядової ради товариства та заінтересованою особою, і, як наслідок, відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин норми права, що встановлюють особливий порядок укладання/погодження правочинів з заінтересованістю. Відповідач-1 посилається і на ті обставини, що вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції, прийнявши в порушення приписів ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України в якості належного та допустимого доказу наданий позивачем звіт про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень, безпідставно зробив висновок про вартість об'єктів нерухомості, які є предметами оспорюваних договорів, та їх відсоткове співвідношення до загальної вартості чистих активів ПрАТ "Весна", у зв'язку з чим необґрунтовано зазначив про необхідність надання згоди на вчинення оспорюваних правочинів Наглядовою радою/загальними зборами акціонерів товариства шляхом прийняття ними відповідних рішень. При цьому відповідач-1 звертає увагу на ряд недоліків, які, на його думку, мають місце як при проведенні оцінки суб'єктом оціночної діяльності, так і при складанні звіту про ретроспективну оцінку спірних нежитлових приміщень, а саме: зазначена у висновку про вартість майна дата огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки є датою, за станом на яку договір про проведення робіт з оцінки ще не був укладений; зі звіту про оцінку вбачається, що оцінювач проводив візуальний огляд об'єкта оцінки 15.09.2016, але, на думку відповідача-1, суб'єктом оціночної діяльності огляд об'єкта оцінки при складанні звіту взагалі не проводився, в підтвердження чого відповідач-1 посилається на ті обставини, що суб'єкт оціночної діяльності не здійснив збору належного обсягу вихідних даних щодо характеристик об'єкта оцінки для відповідних висновків, наведених у звіті (при посиланні на конструктивні елементи будівлі, їх конфігурацію, зазначенні про наявність підвалу відсутня вказівка на жоден належний доказ, який би підтвердив такі висновки (акт обстеження, технічний паспорт тощо)); додатки до звіту матеріалів, які стосуються об'єкта оцінки, окрім інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не містять; внутрішнє опорядження об'єкта оцінки (стіни, стеля, забезпеченість інженерними мережами) зазначене зі слів замовника позивача (про це вказано у звіті); разом з тим, торг, розташування, тип будівлі, стан (внутрішнє опорядження), фасад, характер використання (призначення), комунікації, наявність поліпшень або вад приміщення є критеріями коригування при порівнянні, що використовуються при визначенні відповідної вартості як при дохідному, так і при порівняльному підході визначення вартості об'єкта оцінки, що істотно впливає на результат такої оцінки. Відповідач-1 зазначає, що суб'єкт оціночної діяльності, хоча і зазначив в Звіті про необхідність його коригування за визначених умов, однак, в результаті оцінки такі критерії не використовував, що пов'язується з тим, що оцінювач не здійснював огляду об'єкту оцінки, не здійснив збору належного обсягу вихідних даних щодо характеристик об'єкту оцінки, і інформація про технічний стан та інші вихідні дані прийнята виключно за даними замовника. Крім того, за доводами відповідача-1, в звіті зазначено, що висновок є лише незалежним судженням оцінювача і не призведе до будь-яких правових наслідків відносно об'єктів оцінки; що висновки оцінювача стосовно встановленої у звіті вартості об'єкта дійсні тільки на дату оцінки; що поданий звіт про незалежну оцінку об'єкта представляє власні неупереджені професійні судження та висновки оцінювача стосовно вартості об'єкта. Також, за доводами відповідача-1, зі звіту вбачається, що він складений у відповідності до ряду припущень та обмежувальних умов, зокрема припущення, що інформація, одержана оцінювачем від замовника та від незалежних офіційних джерел, і використана у звіті, вважається нами достовірною та об'єктивною, але оцінювач не гарантує її абсолютну адекватність і точність; що при проведенні оцінки оцінювач вважав, що відсутні будь-які скриті фактори, які впливають на вартість оцінюваного об'єкта; що об'єкт оцінки, за припущенням, немає прихованих дефектів, за винятком зазначених у цьому звіті, що можуть вплинути на його вартість. При цьому звіт складено за обмежувальної умови, що висновок про вартість, що міститься в даному звіті, стосується об'єкта оцінки в цілому. Будь-яке співвіднесення частини вартості з будь-якою складовою частиною об'єктів є неправомірними, якщо інше не зазначене в звіті. Отже, відповідач-1 вважає, що висновки звіту базуються на численних припущеннях суб'єкта оціночної діяльності про ряд характеристик об'єкта нерухомості, що підлягав оцінці, сам звіт містить неточності та суперечності, обмежувальні умови заперечують використання встановленої вартості окремих об'єктів нерухомості та визначення їх відсоткового співвідношення до загальної вартості чистих активів ПрАТ "Весна". Відтак, на думку відповідача-1, враховуючи те, що доказування не може базуватись на припущеннях чи недостовірних доказах, висновки звіту N 02-02/17 не можуть слугувати належним доказом для вирішення спору. Разом з тим, за твердженням відповідача-1, суд першої інстанції, вирішуючи спір та мотивуючи прийняте рішення висновками про ринкову вартість об'єктів нерухомості, які є предметами оспорюваних договорів, та визначаючи їх відсоткове співвідношення до загальної вартості чистих активів ПрАТ "Весна", фактично безпідставно заперечив відповідну вартість об'єктів нерухомості, встановлену сторонами в укладених договорах, не навівши жодних мотивів, з яких він залишив поза увагою реальну вартість (ціну) продажу, погоджену сторонами в оскаржуваних договорах відповідно до положень ст. ст. 632, 692 Цивільного кодексу України. Проте, відповідач-1 вважає, що встановлена сторонами вартість відчуження нерухомості враховувала всі об'єктивні чинники, які впливають на її вартість, та яка є ринковою. За доводами відповідача-1, така дійсна ринкова вартість майна, що є предметом оспорюваних правочинів, не перевищує 10 відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а вчинення правочинів не потребує проведення додаткових процедур узгодження/погодження. Відповідач-1 зауважує і про те, що при нотаріальному посвідченні оспорюваних правочинів, для цілей оподаткування, проводилась відповідна оцінка об'єктів нерухомості, що відчужувались з метою визначення їх ринкової вартості; висновки результату такого оцінювання враховувались сторонами при вчиненні правочинів, а відповідний звіт про оцінку долучений до матеріалів нотаріальних справ. Згідно висновків про оцінку майна вартість приміщень: 385,6 кв. м - 1409368 грн., 361,9 кв. м - 1322744 грн., 298,6 кв. м - 1261884 грн., тобто загальна вартість відчужуваних приміщень склала 3993996,00 грн. Відповідно, як вартість кожного приміщення окремо, так і сумарна вартість трьох приміщень, не перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тобто, відповідач-1 вважає, що відповідним доказом підтверджена обставина, що саме встановлена сторонами вартість відчуження нерухомості є ринковою, і підстави спростування цього відсутні. Відповідач-1 посилається і на ті обставини, що позивач у позові не спростовував вартість відчуження об'єктів нерухомості за оспорюваними правочинами; копію звіту N 02-02/17, відомості якого були покладені місцевим господарським судом в основу прийнятого рішення, позивач надав у судове засідання, за результатами якого було вирішено спір та прийняте рішення, що позбавило відповідача-1 можливості заперечити такі обставини та надати докази на підтвердження своїх заперечень. Окрім наведеного, відповідач-1 не погоджується з висновком суду щодо вчинення директором ПрАТ "Весна" спірних правочинів під час дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі N 404/4973/14-ц, і у зв'язку з чим порушенням частини першої статті 203 ЦК України, що є підставою для визнання таких договорів недійсними, оскільки, за доводами відповідача-1, вжиті заходи забезпечення (арешт) не стосуються об'єктів нерухомості, які є предметом оспорюваних договорів. Також, відповідач-1 посилається на ті обставини, що ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2016 винесена без участі сторін (про це зазначено в ухвалі), а її оприлюднення відбулось лише 16.09.2016, тобто після вчинення оспорюваних правочинів; відтак, про наявність обмежень сторонам відомо не було. Однак, сам факт вчинення правочину за таких обставин, на думку відповідача-1, не є достатньою підставою для визнання оспорюваних у справі правочинів недійсними, враховуючи зміст ст. ст. 92, 203, 241 ЦК України, відповідно до яких при вирішенні спору про недійсність укладених договорів правове значення мала саме обізнаність покупця у відсутності повноважень представника продавця на вчинення правочинів, а також подальші дії сторін, направлені на їх виконання. ОСОБА_7 укладенням спірних договорів не порушуються корпоративні права позивача щодо управління товариством, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства; зміна майнового стану підприємства не впливає на права позивача, як акціонера та власника 40,747 % акцій товариства; відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин норми права, що встановлюють особливий порядок укладання/погодження правочинів із заінтересованістю, відповідач-1 поданий позивачем позов вважає безпідставним та необґрунтованим.

06.06.2017 (електронною поштою) та 07.06.2017 (поштовим зв'язком) від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії (першої та другої сторінок) звітів про оцінку нерухомого майна - нежитлових приміщень, загальна оцінювана площа яких становить 385,60 кв. м, 298,60 кв. м та 361,90 кв. м, розташованих за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13.

25.07.2017 електронною поштою від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Відповідач-1 вважає, що даний спір не підвідомчий господарським судам, оскільки, на думку відповідача-1, чинне законодавство, а саме норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства" визначають обсяг корпоративних прав учасників господарського товариства. В розумінні відповідних норм учасник не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, а відтак, не має права представляти ні саме товариство, ні інших акціонерів, заявляючи позов про визнання недійсними правочинів, укладених акціонерним товариством. За доводами відповідача-1, незважаючи на те, що позивач обґрунтовує свій позов порушенням його особистого інтересу, фактичне обґрунтування порушення корпоративних прав стосується прав та інтересів всіх учасників (акціонерів) та безпосередньо товариства, що саме по собі заперечує правомірність звернення до суду з таким позовом. За твердженням відповідача-1, звернувшись від власного імені з вимогою про визнання договорів, укладених товариством, недійсними, позивач вийшов за межі прав, наданих йому законом як акціонеру власнику 40,747 % акцій товариства. На думку відповідача-1, якщо даний позов розглядати в площині позову від імені юридичної особи (акціонерного товариства), то цей позов подано не уповноваженою особою; якщо прийняти як належний факт, що позов подано фізичною особою ОСОБА_4, то право на позов у цьому випадку не може обґрунтовуватись порушенням корпоративних прав, оскільки при укладенні оспорюваних правочинів не вирішувалося питання про участь у загальних зборах, про отримання прибутку чи про інші права акціонерів. Отже, за наведеного, відповідач-1 просить задовольнити його апеляційну скаргу, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України у зв'язку з непідвідомчістю спору, який вирішується у даній справі, господарським судам.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Позивач не погоджується з твердженням відповідача-1 про відсутність безпосереднього порушення корпоративних прав позивача внаслідок укладення оспорюваних договорів, а відтак, і про відсутність у суду першої інстанції підстав для задоволення позову. За доводами позивача, внаслідок відчуження майна ПрАТ "Весна" на підставі спірних договорів купівлі-продажу були порушенні наступні корпоративні права позивача: право на участь в управлінні справами товариства, право на отримання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів, право на отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства. Щодо посилання відповідача-1, що окремі обставини, встановлені судом про порушення корпоративних прав позивача зводяться до ймовірних та можливих порушень його прав у майбутньому, зокрема при вирішенні питання про виплату дивідендів, виплати вартості частини майна товариства при ліквідації тощо, то, на думку позивача, порушення його корпоративних прав внаслідок укладення оспорюваних правочинів між ПрАТ "Весна" та ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" є реальним, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом. Позивач вважає, що беручи до уваги реальну вартість об'єктів нерухомості, які були відчужені на підставі оспорюваних договорів, та яка підтверджується звітом про оцінку майна: будівлі ресторану "Весна", розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, складеним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "АН Експерт", та звітом N 02-02/17 про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень за цією ж адресою, а також той факт, що на момент укладення цих договорів між членом Наглядової ради ПрАТ "Весна" ОСОБА_6 та учасником і директором ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" ОСОБА_8 існували родинні зв'язки (перебували у зареєстрованому шлюбі), оспорювані договори є правочинами із заінтересованістю. Зважаючи на зазначене, на думку позивача, рішення про надання згоди на укладення зазначених договорів повинно було прийматись відповідними органами ПрАТ "Весна" - Наглядовою радою (стосовно відчуження нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м) та загальними зборами акціонерів (стосовно відчуження нежитлових приміщень загальною площею 361,9 кв. м та 385,6 кв. м). При цьому позивач зазначає, що в силу приписів ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації, питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю може бути винесене на розгляд загальних зборів акціонерів. Проте, як стверджує позивач, ані Наглядова рада, ані загальні збори товариства, не приймали рішення про надання згоди на укладення оспорюваних правочинів як до їх підписання, так не приймали рішення і про їх схвалення після моменту їх укладення, в чому позивач вбачає порушення його корпоративних прав права на участь в управлінні справами товариства, яке реалізується шляхом участі у загальних зборах акціонерів та голосування на них (позивач міг висловити свою незгоду з укладенням товариством відповідних правочинів, голосуючи "проти" по питанню щодо надання згоди на їх укладення, але неправомірно був позбавлений такої можливості). Порушення свого права на отримання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів позивач вбачає в тому, що внаслідок відчуження частини майна товариства на підставі оспорюваних договорів активи відповідача-1 зменшились більш як на половину, а згідно фінансових показників товариства за 2016 рік, наведених у повідомленні про скликання річних загальних зборів ПрАТ "Весна" на 29.04.2017, у 2016 році товариством був отриманий збиток у розмірі 439,5 тис. грн. При цьому збиток товариством було одержано незважаючи на продаж значної частини майна товариства, внаслідок чого вартість його основних засобів зменшилась. Отже, за таких обставин, дивіденди акціонерам товариства не можуть бути виплачені, оскільки вони виплачуються за рахунок чистого прибутку. Позивач посилається на ті обставини, що основним джерелом доходів товариства є плата за оренду відповідних приміщень ресторану "Весна", який є головним активом відповідача-1, частина з яких і була відчужена за спірними договорами. Дії з відчуження активів акціонерного товариства, які призводять до суттєвого зниження рівня прибутковості його діяльності і зменшення активів товариства, та, відповідно, рівня доходів його акціонерів, на думку позивача, повинні отримувати відповідне погодження з боку власників акцій такого товариства, проте, у спірних правовідносинах таке погодження не відбулось. Позивач зазначає і про те, що відчуження нерухомого майна за спірними договорами відбулось з розстроченням платежу до 2031 року, на теперішній час за трьома договорами товариство у якості розрахунку за продані приміщення отримало кошти лише у сумі 3000000,00 грн. Внаслідок укладення договорів на таких умовах (відчуження за заниженою вартістю та з розстроченням платежу) порушено, як вважає позивач, його право отримати при ліквідації товариства відповідну вартість частини його майна, враховуючи, що розподіл майна між акціонерами при ліквідації товариства здійснюється у дев'яту (останню) чергу. Позивач не погоджується з доводами відповідача-1, що позивач фактично подав до суду похідний позов на захист інтересів товариства. Щодо наведеного позивач зазначає, що за чинним законодавством предметом похідного позову може бути лише вимога про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, і такий позов подається акціонером від імені акціонерного товариства, а тому може вважатись таким, що поданий на захист саме товариства. Разом з тим, позов, на підставі якого було порушено провадження у даній справі, подано позивачем виключено з метою захисту власних порушених корпоративних прав. Позивач не погоджується з твердженням відповідача-1, що позов, з яким позивач звернувся до суду, поданий ним в інтересах інших акціонерів товариства. Позивач вважає, що внаслідок укладення оспорюваних договорів порушені не лише права позивача, але і інших акціонерів ПрАТ "Весна", відповідно, будь-хто з акціонерів товариства міг звернутися до суду з таким позовом. На думку позивача, реалізація ним права звернення до суду є способом захисту його власних прав акціонера ПрАТ "Весна". Позивач не погоджується з доводами відповідача-1 і про те, що при укладенні оспорюваних договорів товариством не було порушено вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, а також з доводами відповідача-1, що на момент укладення договорів ОСОБА_6 не був членом Наглядової ради товариства. Позивач вважає, що спірні договори є правочинами із заінтересованістю, враховуючи наявність афілійованості між ПрАТ "Весна" та ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" через родинні зв'язки посадової особи відповідача-1 члена Наглядової ради ПрАТ "Весна" ОСОБА_6 та учасника і директора ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" ОСОБА_8, які на момент укладення оспорюваних договорів перебували у зареєстрованому шлюбі. В противагу посиланням відповідача-1 на заяву ОСОБА_6 від 04.08.2016 про дострокове припинення його повноважень члена Наглядової ради товариства, яку він начебто подав ПрАТ "Весна", позивач зазначає, що фактичне звільнення ОСОБА_6 з посади члена Наглядової ради було здійснене рішенням загальних зборів товариства від 14.11.2016 у зв'язку з достроковим переобранням органів управління. Отже, ОСОБА_6 перебував на посаді члена Наглядової ради товариства до 14.11.2016 та його повноваження були припинені не за його власним бажанням, а у зв'язку з достроковим переобранням складу зазначеного органу товариства. Тобто, на думку позивача, подання ОСОБА_6 заяви від 04.08.2016 не мало відповідних правових наслідків, а тому на момент укладення оспорюваних договорів він був посадовою особою товариства, відповідно, на оспорювані договори поширюються норми про правочини із заінтересованістю. Окрім цього, позивач вважає, що заява ОСОБА_6 від 04.08.2016 не може бути прийнята в якості доказу по справі апеляційним господарським судом, оскільки ця заява хоча і є важливим доказом, але вона в копії не подавалась відповідачем-1 до суду першої інстанції при тому, що відповідач-1 був обізнаний про розгляд даної справи судом, що підтверджується матеріалами справи. Також, апелянт жодним чином не пояснює, чому вказаний письмовий доказ не міг бути поданий ним до суду першої інстанції. Відносно звіту N 02-02/17 про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень, позивач зазначає, що в ньому допущена описка відносно дати візуального огляду об'єктів; огляд проводився 11.02.2017, що підтверджується наказом N 01 від 10.02.2017 про відрядження оцінювача до м. Кропивницького на 11.02.2017 та відповідними проїзними документами. При цьому, позивач звертає увагу на ті обставини, що ні відповідач-1, ні третя особа нотаріус не надали до суду першої інстанції доказів проведення оцінки нерухомого майна, яке є предметом відчуження за оспорюваними правочинами. Позивач посилається і на те, що спірні правочини були укладені під час дії судової заборони на відчуження відповідного майна. Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі N 404/4973/14-ц накладено арешт на 174500/250000 частини нежитлової будівлі за адресою: вул. Дворцова, буд. 13 у м. Кіровограді. ОСОБА_7 відповідачу-1 на праві власності належала лише частина вказаної будівлі, арешт накладено саме на частку будівлі, належну товариству, тобто на всі приміщення, які розташовані у цій частині будівлі. Позивач не погоджується з твердженням відповідача-1 про необізнаність щодо наявності таких обмежень, оскільки директор товариства була позивачем у цій справі та не могла бути необізнаною про існування вказаної ухвали суду.

22.06.2017 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про залучення доказів у справі, а саме про залучення до матеріалів справи в якості доказів копій першої та другої сторінок звіту про оцінку нерухомого майна нежитлового приміщення (загальна оцінювана площа 285,60 кв. м), розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13; звіту про оцінку нерухомого майна нежитлового приміщення (загальна оцінювана площа 298,60 кв. м), розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13; звіту про оцінку нерухомого майна нежитлового приміщення (загальна оцінювана площа 361,90 кв. м), наданих відповідачем-1. Клопотання обґрунтоване тими обставинами, що окремі аркуші звітів про оцінку нерухомого майна, які відповідач-1 просить долучити до справи, не є доказами у розумінні ст. ст. 32 - 36 ГПК України; відповідач-1 просить долучити до матеріалів справи не самі звіти про оцінку нерухомого майна, а лише їх перші та другі сторінки. За доводами позивача, за приписами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Разом з тим, перші та другі сторінки звітів про оцінку майна, які відповідач-1 просить залучити до матеріалів справи, є частинами документа, відповідно, їх не можна віднести ані до документів, ані до матеріалів, тому вони не можуть бути доказами у розумінні ст. 36 ГПК України. Позивач звертає увагу на недотримання відповідачем-1 вимог ст. 36 ГПК України і щодо форми подання доказів, оскільки сторінки відповідних звітів про оцінку майна, надані відповідачем-1, подані ним не в оригіналі, чи у вигляді витягів з відповідних документів, а у вигляді копій, засвідчених директором відповідача-1. Проте, на думку позивача, оскільки окремі частини документу не можуть вважатись письмовим доказом, їх копії не можуть бути засвідчені. Відтак, позивач вважає, що відповідачу-1 слід було надати суду для долучення до матеріалів справи засвідчені підписом директора та печаткою відповідача-1 копії відповідних звітів повністю, і як стверджує позивач, лише у такому випадку форма подання вказаних доказів відповідала б вимогам, встановленим ст. 36 ГПК України. Позивач не погоджується з доводами апелянта про обґрунтованість вартості, за якою відповідачем-1 було відчужено нерухомість за оспорюваними договорами, які мотивовані оцінкою вартості вказаного майна, визначеною оцінювачем; щодо наведеного зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, вказаними у статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. З огляду на зазначене, беручи до уваги положення ст. 12 вказаного Закону, позивач вбачає підстави стверджувати, що підтвердженням виконання процедури з оцінки майна та висновків про вартість оцінки майна є саме звіт про оцінку відповідного майна, а тому частина такого документу не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України. Окрім цього, позивач посилається на порушення відповідачем-1 порядку надання доказів до суду апеляційної інстанції, оскільки подані відповідачем-1 докази є додатковими доказами, які апеляційним судом можуть бути прийняті, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Але позивач посилається на ті обставини, що у клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи - окремих сторінок звітів про оцінку майна, що було відчужене на підставі оспорюваних договорів, відповідач-1 не зазначає про будь-які обставини, які стали перешкодою для нього у наданні зазначених доказів під час розгляду даної справи у суді першої інстанції. При цьому, вказані звіти були складені 09.09.2016 на замовлення відповідача-1, отже, на момент початку розгляду місцевим господарським судом цієї справи, відповідні звіти були у розпорядженні відповідача-1. Окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 знав про розгляд справи судом, проте, з невідомих причин не виявив бажання надати зазначені докази на підтвердження обґрунтованості сум продажу спірного майна, хоча позивач наполягав на тому, що вартість майна, за якою його було продано, є суттєво заниженою.

24.07.2017 до апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач заперечує доводи відповідача-1 про те, що на момент укладення оспорюваних договорів ОСОБА_6 вже не був членом Наглядової ради відповідача-1. Так, відповідно до пояснень позивача ОСОБА_6 був обраний до Наглядової ради відповідача-1 як представник акціонера товариства ОСОБА_9, відповідно, дострокове припинення його повноважень члена Наглядової ради товариства повинно було відбуватись із дотримання процедури, встановленої Законом України "Про акціонерні товариства" (ст. ст. 52, 57), а саме шляхом його відкликання з посади акціонером, представником якого є така особа, та призначення замість нього іншого представника, з обов'язковим повідомленням про таку заміну товариства. Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач-1 у поданій ним апеляційній скарзі не вказує, що дострокове припинення повноважень ОСОБА_6 як члена Наглядової ради товариства відбулось за вищезазначеною процедурою (відкликання з посади та заміна іншим представником акціонера). Також, фактичне припинення повноважень ОСОБА_6 як члена Наглядової ради товариства було здійснено рішенням загальних зборів товариства від 14.11.2016, що підтверджується матеріалами справи. Відтак, на думку позивача, на момент укладення оспорюваних договорів ОСОБА_6 був членом Наглядової ради товариства, а ПрАТ "Весна" та ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" були афілійованими одна щодо іншої особами, відповідно, оспорювані договори є правочинами із заінтересованістю.

Відповідач-2 у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив; про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом у даній справі відповідач-2 повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується поштовими поверненнями відділенням зв'язку рекомендованих поштових відправлень, якими відповідачу-2 направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду; причина повернення за не запитом (а. с. 126 - 128, 215 - 218, т. 3) та поштовими поверненнями відділенням зв'язку рекомендованих поштових відправлень, причина повернення за закінченням терміну зберігання (а. с. 4 - 6, 10 - 12, 23 - 26, т. 4).

Відповідач-3 у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив; про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом у даній справі відповідач-3 повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідачу-3 рекомендованих поштових відправлень, якими цій особі направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а. с. 125, 198, т. 3, а. с. 22, т. 4).

Третя особа (приватний нотаріус Кропивницького (Кіровоградського) міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5) у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив; про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом у даній справі третя особа повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується поштовими поверненнями відділенням зв'язку рекомендованих поштових відправлень, якими цій особі направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду; причина повернення за не запитом; за закінченням терміну зберігання (а. с. 135 - 137, т. 3, а. с. 7 - 9, 19 - 21, т. 4) та рекомендованими повідомленнями про вручення третій особі рекомендованих поштових відправлень, якими цій особі направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а. с. 199, т. 3, 27, т. 4).

Відповідно до письмового відзиву на апеляційну скаргу третя особа посилається на порушення судом першої інстанції при розгляді справи принципу рівності учасників процесу, перевищення своїх повноважень, що виразились в наданні оцінки дій посадової особи (Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області), яка жодним чином не виступає учасником цієї справи, у звинуваченні третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5 в ухиленні від виконання судових рішень (визнання дій незаконними), а також у збільшенні кола процесуальних обов'язків третьої особи. На думку третьої особи, суд допустив вихід за межі вирішення спору, в результаті чого порушені права третьої особи. Третя особа вважає, що судом першої інстанції не було дотримано правил судочинства, чим порушено її права та інтереси, та що могло вплинути на законність постановленого судом рішення.

Зважаючи на наведене вище щодо належного повідомлення апеляційним господарським судом відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи про дату, час та місце проведення судових засідань у справі (дотримання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України щодо повідомлення відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи про судові засідання у справі), неявка у судові засідання апеляційного господарського суду повноважних представників вказаних відповідачів та третьої особи, як і не надання відповідачем-2 та відповідачем-3 відзиву на апеляційну скаргу, не перешкоджає апеляційному перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л. А. (доповідач), суддів Верхогляд Т. А., Пархоменко Н. В. та призначено розгляд скарги у судове засідання на 06.06.2017.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л. А. (доповідач), суддів Верхогляд Т. А., Чередка А. Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2017); розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 27.06.2017.

У судовому засіданні 27.06.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 25.07.2017.

Судові засідання у справі для представників позивача та відповідача-1 проведено в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 25.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень пунктів 4.1, 4.17 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" (далі - Товариство), затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Товариства від 22.08.2016, протокол N 4 (а. с. 36 - 47, т. 1), статутний капітал Товариства становить 166334,00 грн. та поділений на 1663340 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,10 грн. за одну акцію. Облік прав власності на цінні папери Товариства здійснюється згідно з чинним законодавством України. Документом, що підтверджує право власності на акції Товариства, є виписка з рахунку у цінних паперах, відкритого відповідним акціонером в обраній ним депозитарній установі.

ОСОБА_4 є власником 677764 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна", що складає 40,747 % від їх загальної кількості (відсоток статутного капіталу), що підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах станом на 08.11.2016, наданою депозитарною установою ПАТ "ОТП Банк" (а. с. 20, т. 1).

15.09.2016 Приватне акціонерне товариство "Весна" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (покупець) уклали договори купівлі-продажу з розстроченням платежу (далі - оспорювані договори) (а. с. 44 - 49, т. 2), а саме:

договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021235135101, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2016, зареєстровано в реєстрі за номером 1352. Пунктом 2.1 договору визначено, що продаж вказаного нежитлового приміщення за взаємною домовленістю сторін вчинюється за 1261884,00 грн.;

договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1020047935101, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2016, зареєстровано в реєстрі за номером 1354. Пунктом 2.1 договору визначено, що продаж вказаного нежитлового приміщення за взаємною домовленістю сторін вчинюється за 1322744, 00 грн.;

договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1021131435101, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2016, зареєстровано в реєстрі за номером 1356. Пунктом 2.1 договору визначено, що продаж вказаного нежитлового приміщення за взаємною домовленістю сторін вчинюється за 1409368,00 грн.

Також, згідно умов цих договорів (п. 2.1) гроші у сумі 1000000,00 грн. по кожному договору отримані продавцем від покупця до підписання відповідних договорів; решту грошових коштів по кожному договору покупець зобов'язується сплатити продавцю до 15.09.2031.

Відповідно до пункту 1.3 кожного з договорів продавець свідчить, що на момент укладення цього договору вказане нежитлове приміщення не перебуває під арештом чи забороною відчуження, у заставі (в тому числі податковій) не перебуває, не є внеском до статутного капіталу юридичних осіб, права третіх осіб на нього відсутні, відносно нього не укладено будь-яких договорів по відчуженню, нежитлове приміщення не передане в тимчасове чи довічне користування, як юридична адреса не використовується, не є пам'яткою національного або місцевого значення, судові спори щодо нього не ведуться, нежитлове приміщення не є предметом спадкового договору.

Від імені продавця оспорювані договори підписані директором ПрАТ "Весна" ОСОБА_9, від імені покупця директором Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" ОСОБА_8.

Звернувшись з позовом до господарського суду, позивач в обґрунтування заявлених ним вимог послався, зокрема, на ті обставини, що укладенням оспорюваних договорів порушено його корпоративні права, як акціонера Приватного акціонерного товариства "Весна", оскільки оспорювані договори є правочинами із заінтересованістю (заінтересованою особою у вчиненні відповідачем-1 правочинів щодо вищевказаних об'єктів нерухомості є член Наглядової ради ПрАТ "Весна" (посадова особа Товариства) ОСОБА_6; при цьому його дружина ОСОБА_8 на момент укладення оспорюваних договорів була учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ"), а тому рішення про їх укладення повинно було бути прийняте загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна", що зроблено не було.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Законом України "Про акціонерні товариства" встановлений особливий порядок вчинення акціонерним товариством деяких видів правочинів, зокрема, правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість.

Відповідно до частини першої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції на дату укладення спірних договорів, рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно із цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує сто мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Статутом акціонерного товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу акціонерного товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.

Відповідно до підпункту 18 пункту 7.3.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" (в редакції від 22.08.2016, а. с. 36 - 47, т. 1) до компетенції Наглядової ради належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо яких є заінтересованість, на суму від ста мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року до 10 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена у розмірі 1378 гривен. Отже, рішення про вчинення правочину із заінтересованістю, ринкова вартість предмету якого (майна або послуг чи сума коштів) перевищує 137800 грн. (1378,00 грн. х 100 = 137800,00 грн.), повинно прийматись відповідним органом акціонерного товариства у порядку, визначеному статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

За приписами частини другої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб: посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи (пункт 1); акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками акцій такого акціонерного товариства) (пункт 2); юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою (пункт 3); інші особи, визначені статутом акціонерного товариства (пункт 4).

Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона: є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину (пункт 1); отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину (пункт 2); внаслідок такого правочину набуває майно (пункт 3); бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами) (пункт 4).

Афілійовані одна щодо іншої особи, зокрема, члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини) (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції на дату укладення оспорюваних договорів).

Згідно з пунктом 8.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" (в редакції від 22.08.2016, а. с. 36 - 47, т. 1) посадовими особами органів управління та контролю Товариства є фізичні особи, зокрема, Голова та члени Наглядової ради Товариства.

На дату укладення оспорюваних договорів ОСОБА_6 був членом Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Весна", тобто посадовою особою Товариства, що підтверджується повідомленням про зміни у складі посадових осіб Товариства, яке розміщене у Загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів у мережі Інтернет (а. с. 98 - 100, т. 1). Його дружина - ОСОБА_8 на дату укладення оспорюваних договорів була учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", складеного станом на 15 вересня 2016 (а. с. 101 - 106, т. 1), та від імені цього товариства уклала оспорювані договори. Факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у шлюбі підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя N 00017525839 від 11.01.2017 (а. с. 190, т. 1).

Відповідно до абзаців другого та третього частини шостої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі - незаінтересовані члени наглядової ради), присутніх на засіданні наглядової ради. Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається таким членом одноосібно. Статутом акціонерного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх або більшості незаінтересованих членів наглядової ради на засіданні наглядової ради, на якому розглядається питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю.

За положеннями абзацу першого частини шостої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради акціонерного товариства, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину.

Також, відповідно до пункту 8.6 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" (в редакції від 22.08.2016, а. с. 36 - 47, т. 1), якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом Наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, щодо якого є заінтересованість, це питання виноситься на розгляд загальних зборів у строк, передбачений статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

Отже, для укладення акціонерним товариством правочину із заінтересованістю, в разі, коли предмет такого правочину перевищував у 2016 році 137800,00 грн., необхідно прийняття Наглядовою радою акціонерного товариства рішення про надання згоди на вчинення такого правочину.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів.

Підпунктами 23, 24 пункту 7.2.12 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" до виключної компетенції загальних зборів Товариства віднесено прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо яких є заінтересованість, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо яких є заінтересованість на суму меншу 10 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності у випадку, якщо всі члени Наглядової ради є заінтересованими особами або Наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації.

Нежитлові приміщення, право власності на які на підставі оспорюваних договорів перейшло від Приватного акціонерного товариства "Весна" до Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", є частинами будівлі ресторану "Весна", яка належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Весна". Згідно Звіту про оцінку майна: будівлі ресторану "Весна", розташованої за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "АН Експерт"; оцінка проведена на замовлення Приватного акціонерного товариства "Весна" 10 грудня 2014 (а. с. 48 - 97, т. 1), прийнятна вартість зазначеної будівлі складає 35758555,00 грн.

Згідно Звіту N 02-02/17 про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13 (а. с. 163 - 232, т. 2), виконаного ТОВ "Бюро "Ваш Експерт" на замовлення ОСОБА_4, ринкова вартість нежитлових приміщень, відчужених Товариством за оспорюваними договорами, станом на 15.09.2016 складала:

1) нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м - 4174560,00 грн.;

2) нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м - 5059560,00 грн.;

3) нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м - 5390880,00 грн.

За даними, які містяться у річній інформації емітента Приватного акціонерного товариства "Весна" за 2015 рік, що розміщена у Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів у мережі Інтернет за адресою http://stockmarket.gov.ua/, адреса розміщення вказаної інформації - http://stockmarket.gov.ua/db/xml/yearreports/74896/show, розрахункова вартість чистих активів ПрАТ "Весна" становить 42363700,00 грн. При цьому, згідно вказаної річної інформації емітента, до складу основних засобів ПрАТ "Весна" входять лише будівлі та споруди, вартість яких становить 42978100,00 грн.

Відсоткове співвідношення вартості об'єктів нерухомості, які є предметами оспорюваних договорів, до загальної вартості чистих активів Приватного акціонерного товариства "Весна" є наступним:

1) вартість нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв. м становить 9,85 % від загальної розрахункової вартості чистих активів ПрАТ "Весна";

2) вартість нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв. м становить 11,94 % від загальної розрахункової вартості чистих активів ПрАТ "Весна";

3) вартість нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв. м становить 12,73 % від загальної розрахункової вартості чистих активів ПрАТ "Весна".

Отже, для укладення спірного договору щодо продажу нежитлового приміщення площею 298,6 кв. м необхідним було прийняття Наглядовою радою Товариства рішення про надання згоди на вчинення такого правочину із заінтересованістю, яке б приймалось без участі заінтересованої особи ОСОБА_6.

Щодо інших двох оспорюваних договорів про відчуження нежитлових приміщень площею 361,9 кв. м та 385,6 кв. м, то оскільки вони є правочинами з заінтересованістю, а вартість кожного з них перевищує 10 відсотків вартості активів Приватного акціонерного товариства "Весна" за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, рішення про укладення цих договорів повинно було бути прийняте загальними зборами Приватного акціонерного товариства "Весна".

За положеннями статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття рішень про надання згоди на укладення оспорюваних договорів до їх підписання або про їх схвалення після моменту укладення як Наглядовою радою Товариства, так і загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна".

Відповідно, у даному випадку у директора Приватного акціонерного товариства "Весна" ОСОБА_9 були відсутні повноваження діяти самостійно з приводу укладення оспорюваних договорів без відповідного погодження їх укладення чи подальшого схвалення Наглядовою радою / загальними зборами Товариства.

За викладеного, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що під час укладення оспорюваних договорів не дотримано вимог частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України, що, відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання їх недійсними.

Пунктом 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", що кореспондується із підпунктом 1 пункту 5.2 Статуту ПрАТ "Весна", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на участь в управлінні акціонерним товариством.

З огляду на вказане, право позивача на участь в управлінні Товариством було порушене, оскільки він був позбавлений можливості впливу на укладення оспорюваних договорів шляхом голосування особисто або через свого представника на загальних зборах Приватного акціонерного товариства "Весна", до порядку денного яких було б внесено питання щодо надання згоди на укладення оспорюваних договорів та, відповідно, висловити свою незгоду шляхом голосування проти прийняття такого рішення за відповідним питанням порядку денного.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства"). Обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства (ч. 10 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства").

Процедура укладення значних правочинів та правочинів щодо яких є заінтересованість, визначена розділом XIII Закону України "Про акціонерні товариства", направлена на захист прав акціонерів товариства та недопущення зловживання виконавчим органом наданими йому повноваженнями (укладення правочину на умовах, явно невигідних товариству, приховування факту вчинення такого правочину від інших акціонерів, кредиторів, працівників тощо).

Отже, укладення договору щодо якого є заінтересованість без дотримання встановленої процедури його укладення порушує права акціонера, оскільки позбавляє його наданого законодавством впливу на укладення такого договору через участь у загальних зборах чи прийняття рішень наглядовою радою, яка формується акціонерами товариства шляхом кумулятивного голосування.

Пункт 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, положення якого кореспондуються із абзацом другим частини першої статті 88 Господарського кодексу України, визначає, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на отримання дивідендів.

Підпунктом 2 пункту 5.2 Статуту Товариства визначено, що кожною простою акцією Товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди). Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2 Статуту Товариства дивіденди виплачуються за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні Товариства.

Предметом діяльності ПрАТ "Весна" відповідно до пункту 3.2.26 Статуту Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а до складу основних засобів Товариства входять лише будівлі та споруди, основним джерелом прибутку Товариства є орендна плата. Отже, відчуження об'єктів нерухомості, що становлять 61,31 % від загальної площі будівлі ресторану "Весна" (співвідношення загальної площі будівлі (а. с. 50, т. 1) та площі нежитлових приміщень, які продані) - основного активу ПрАТ "Весна", суттєво зменшує розмір прибутку Товариства, і, відповідно, розмір частки такого прибутку, яку позивач може одержати у вигляді дивідендів.

Окрім цього, оспорювані договори укладені із розстроченням платежу. Повна сума вартості нерухомого майна, відчуженого згідно цих правочинів, на момент укладення договорів не була одержана ПрАТ "Весна". Так, по кожному договору покупець сплатив продавцю по 1000000 грн., а решту коштів за договорами у загальній сумі 993996,00 грн. зобов'язався сплатити до 15.09.2031. Отже, до суми чистого прибутку Товариства, яка підлягає розподілу за результатами 2016 року, зазначені суми не увійшли, що негативним чином вплине на розмір дивідендів, які одержить позивач, у випадку прийняття Товариством рішення про їх виплату.

При цьому, про право акціонера (учасника) товариства оспорити вчинений господарським товариством договір за умови обґрунтування укладенням такого договору порушення його корпоративних прав, зазначив у своїй постанові від 21.01.2015 у справі N 3-207гс14 Верховний Суд України (Постанова N 3-207гс14).

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у вказаній справі (Постанова N 3-207гс14) аналіз статті 167 Господарського кодексу України та пункту 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", положень Статуту товариства, зважаючи на частку позивача в статутному фонді товариства, дає підстави для висновку про можливість акціонера (учасника) оспорити вчинений господарським товариством договір, як такий, що не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, за умови, якщо цей договір порушує корпоративні права акціонера (учасника) і цьому є належні докази та обґрунтування.

З огляду на вище досліджене, укладенням оспорюваних договорів порушені корпоративні права позивача, зважаючи на його частку у статутному капіталі ПрАТ "Весна", вартість майна, що продане за оспорюваними договорами, розстрочення оплати вартості майна до 2031, вид діяльності відповідача-1 (передача в оренду приміщень) та усунення позивача від права приймати участь у вирішенні питання про надання згоди на укладення цих договорів (приймати участь в управлінні Товариством шляхом участі та голосування з питань порядку денного на загальних зборах Товариства).

Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України при винесенні постанови від 26.03.2015 у справі N 904/8586/14 (порушення корпоративних прав при укладенні правочину, щодо якого є заінтересованість).

За викладеного, не підлягає задоволенню клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам.

Зважаючи на те, що рішення у даній справі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв. м, 361,9 кв. м, 385,6 кв. м, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1021235135101, 1020047935101, 1021131435101, розташованих за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13, яке виникло на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу, в силу приписів закону, задоволення позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності відповідача-2 в судовому порядку, в даному випадку, не є необхідним заходом для вчинення відповідної реєстраційної дії. Позовні вимоги до Кіровоградської міської ради про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" на спірні нежитлові приміщення, яке виникло на підставі оспорюваних договорів, судом першої інстанції правомірно не задоволені.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог від 20.12.2016 та розгляду первісно заявлених позивачем позовних вимог. З огляду на зміст поданої заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2016 у порівнянні зі змістом поданої позовної заяви, позивачем подано інший позов.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 про недоведеність порушення корпоративних прав позивача укладенням спірних правочинів та про відсутність у позивача права на звернення з відповідним позовом до суду як такі, що спростовуються вищенаведеним.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 про припинення повноважень члена Наглядової ради Товариства ОСОБА_6 на дату укладення спірних правочинів. В підтвердження вказаних обставин відповідач-1 до апеляційної скарги додав заяву ОСОБА_6 від 04.08.2016 про дострокове припинення його повноважень за власним бажанням (а. с. 108, т. 3). На вказані обставини відповідач-1 не посилався при розгляді справи у суді першої інстанції, відповідні докази до суду першої інстанції також не надавались.

Так само, суд не вбачає підстав досліджувати та приймати як докази у справі сторінки зі звітів про оцінку нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13, а саме нежитлових приміщень загальною площею 385,60 кв. м, 298,60 кв. м, 361,90 кв. м (а. с. 150 - 154, 190 - 192, т. 3); за доводами відповідача-1 відповідна оцінка проводилась при нотаріальному посвідченні оспорюваних правочинів для цілей оподаткування; дата складання звітів згідно наданих сторінок зі звітів 09.09.2016.

Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (Постанова N 7)).

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав прийняти, як додатковий доказ у справі, подані відповідачем-1 до апеляційної інстанції заяву ОСОБА_6 від 04.08.2016 про дострокове припинення його повноважень за власним бажанням та звіти про оцінку нерухомого майна нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13, загальної площею 385,60 кв. м, 298,60 кв. м, 361,90 кв. м, оскільки відповідач-1 не навів жодних поважних причин неподання їх до суду першої інстанції, не вказав підстав, що унеможливили подання цих доказів до суду першої інстанції. Подання до суду першої інстанції доказів в підтвердження своїх доводів залежало виключно від волі та дій відповідача-1.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у справі можливе лише за доведеною неможливістю їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від сторони, а не безпідставного їх неподання до суду першої інстанції.

Окрім того, судовими рішеннями першої та другої інстанцій у справі 912/498/17 за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Весна", про визнання недійсним рішення встановлено, що на розгляд загальних зборів учасників ПрАТ "Весна" від 14.11.2016 винесено питання порядку денного про припинення повноважень Наглядової ради Товариства та обрання Наглядової ради Товариства. У свою чергу, 21.11.2016 в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" N 222 опубліковано повідомлення про результати проведення вищевказаних позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, відповідно до якого рішенням загальних зборів акціонерів від 14.11.2016 у зв'язку з достроковим переобранням органів управління припинено повноваження: голови Наглядової ради ОСОБА_10, який перебував на посаді з 23.05.2016 по 14.11.2016; члена Наглядової ради ОСОБА_6, який перебував на посаді з 23.05.2016 по 14.11.2016; члена Наглядової ради ОСОБА_11, яка перебувала на посаді з 23.05.2016 по 14.11.2016. Рішенням загальних зборів акціонерів від 14.11.2016 у зв'язку з достроковим переобранням органів управління обрано: членом Наглядової ради ОСОБА_10, членом Наглядової ради ОСОБА_12, членом Наглядової ради ОСОБА_13. Рішенням Наглядової ради від 14.11.2016 обрано: головою Наглядової ради ОСОБА_10.

Апеляційний господарський суд відхиляє твердження відповідача-1 про те, що Звіт N 02-02/17 про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13 (а. с. 163 - 232, т. 2), виконаний ТОВ "Бюро "Ваш Експерт" на замовлення ОСОБА_4, не є належним доказом підтвердження вартості відчужуваного нерухомого майна.

Відповідно до статей 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Місцевий господарський суд створив для відповідача-1 необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, для доведення обставин, на які відповідач-1 посилається, однак відповідач-1 не виконав вимоги ухвал суду, метою яких було отримання доказів для правильного встановлення обставин справи.

В жодне з п'яти судових засідань, призначених для розгляду справи судом першої інстанції, відповідач-1 не забезпечив явку повноважного представника, відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях суду першої інстанції та подання доказів, у тому числі в підтвердження вартості спірного відчужуваного майна, проведення його оцінки.

Докази в підтвердження вартості відчужуваного майна були надані позивачем. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач-1 не ознайомився зі змістом цих оцінок не надав заперечення щодо них.

Наявні у звіті про ретроспективну оцінку нежитлових приміщень технічні помилки щодо дати проведення візуального огляду об'єкту не можуть впливати на достовірність отриманого результату.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 N 1442, з урахуванням вимог Національного стандарту N 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440, яким визначено загальні засади.

За положеннями Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 N 1440, оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством. Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки призвело до надання необ'єктивного висновку про вартість майна, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 55).

За визначенням, наданим у п. 3 цих засад, необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти) (п. 62).

Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва (п. 63).

Відповідач-1 посилаючись на недоліки вказаного звіту про ретроспективну оцінку не надав належних доказів необ'єктивності, неякісності (недостовірності) виконаної оцінки, а саме: доказів притягнення до відповідальності суб'єкта оціночної діяльності, осіб, що надають недостовірні вихідні дані, рецензування звіту про оцінку майна.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не надає оцінку доводам та відповідним доказам щодо відчуження спірного нерухомого майна в період дії арешту, накладеного ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі N 404/4973/14-ц, оскільки позивач, як акціонер Товариства, може обґрунтовувати недійсність договорів, укладених Товариством, лише в контексті порушення корпоративних прав позивача.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи третьої особи (приватного нотаріусу Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5), як такі, що не стосуються змісту прийнятого судового рішення та суті спору.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Весна" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 у справі N 912/4264/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 у справі N 912/4264/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 31.07.2017.

 

Головуючий, суддя

Л. А. Коваль

Суддя

Т. А. Верхогляд

Суддя

А. Є. Чередко


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.