ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 03.01.2017 р. N 10/4.1/4.4-ЗВ-17

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув звернення [...] та повідомляє.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначено у Законі України "Про охорону праці" (далі - Закон).

Згідно зі ст. 13 Закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, контролює їх додержання та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 41 Закону громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їхні об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Відповідно до ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих, тобто регулює відносини між роботодавцем і найманим працівником.

За Законом працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом із тим залучення фізичних осіб до виконання робіт можливе як на основі трудового договору (контракту), так і на підставі укладання цивільно-правових договорів, зокрема договору підряду або договору про надання послуг.

Стаття 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає, що договір є домовленістю двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Обов'язок підрядника виконати роботу на свій ризик означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають у разі підрядних робіт.

Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягали згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене, трудові відносини, пов'язані з виконанням робіт за договором підряду чи договором про надання послуг, не регулюються КЗпП України, не підпадають під дію Закону та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів з охорони праці.

Вимоги з питань охорони праці, що діють у межах підприємства та на робочих місцях, де виконуватимуться роботи відповідно до договору підряду чи договору про надання послуг, визначаються у відповідних договорах за взаємною згодою сторін. Контроль роботи з охорони праці адміністрацією підприємства і представниками профспілки може бути визначений у договорі за взаємною згодою сторін.

Додатково повідомляємо, що листи центральних органів виконавчої влади мають лише інформативний характер і не встановлюють правових норм.

 

Заступник директора департаменту

О. Коновалова


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.