ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.09.2017 р.

Справа N 904/9674/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Данилової М. В., суддів: Корсака В. А., Сибіги О. М., за участю представників:позивача (відповідача -1 за зустрічним позовом) - Щ. Н. А. дов. [...], відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Ф. О. М. дов. [...], від ТОВ "Резерв-Ойл" - не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 у справі N 904/9674/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 49689,46 грн. та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" про визнання недійсним договору відступлення права вимог в частині відступлення права вимоги за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 49689,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, право вимоги за яким було відступлено позивачеві згідно договору N 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014.

10.11.2016 Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" про визнання недійсним договору N 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013.

В обґрунтування зустрічного позову, дочірнє підприємство зазначає, що договір N 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 укладено з порушенням приписів частини 3 статті 512, частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, оскільки пунктом 9.8 договору поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013 узгоджено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 (суддя Соловйова А. Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Кузнецов В. О., Науменко І. М.), у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі.

Провадження у справі за зустрічним позовом до ТОВ "Резерв-Ойл" припинено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано недійсним договір N 77 про відступлення права вимоги від 26.12.2014, укладений між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013.

Стягнуто з ТОВ "Партнер Глобал" на користь ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 і прийняти нове рішення про задоволення первісних позовних вимог та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник посилається на неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права та зазначає, що за умовами договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014 первісний кредитор не передавав свої зобов'язання за договором поставки на користь нового кредитора, а передав лише право вимоги щодо сплати поставленого товару від відповідача.

На підтвердження погодження на заміну ТОВ "Резерв-Ойл" на нового кредитора - ТОВ "Партнер Глобал" 08.04.2015 ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" посилається на спільний лист ДП Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Резерв-Ойл" N 76-1 від 09.12.2014 щодо надання згоди на відступлення прав вимоги та на той факт, що вже на користь нового кредитора була частково сплачена сума заборгованості. На думку скаржника, є наявним факт погодження відповідачем та часткове виконання договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М. В., судді Корсак В. А., Швець В. О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі на 02.08.2017.

01.08.2017 від ТОВ "Партнер Глобал" надійшли пояснення до касаційної скарги, в яких товариство просить врахувати практику касаційного суду.

01.08.2017 від ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи, при цьому, про обґрунтованість судових рішень.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 01.08.2017 року N 08.03-04/3050, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 (зі змінами та доповненнями) призначено повторний автоматизований розподіл судової справі N 904/9674/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2017 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 27.07.2017 про звільнення судді Швеця В. О. у відставку справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М. В., судді Корсак В. А., Яценко О. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2017 у зв'язку з перебуванням судді Яценко О. В. на лікарняному справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М. В., судді Корсак В. А., Ходаківська І. П.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2017 у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І. П. у відпустці справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М. В., судді Корсак В. А., Сибіга О. М.

05.09.2017 та 07.09.2017 від ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" надійшли додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу, в яких останній просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу з підстав їх необґрунтованості.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 13.09.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.11.2013 між ТОВ "Резерв-Ойл" (постачальник) та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" (покупець) було укладено договір поставки N 06/11-13ТП, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями, на протязі дії даного договору у власність покупця нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами цього договору. Предметом поставки - є паливо пічне нафтове, конкретно зазначається в специфікаціях (додаток N 1) до цього договору (п. 1.1.1 договору поставки).

Сторонами було складено та підписано Специфікацію N 1 до договору поставки, в якій вони погодили поставку палива пічного нафтового у кількості 21,300 тн. на загальну суму 7600,00 грн. Умови оплати партії товару: покупець сплачує постачальникові 100 % передплату вартості партії товару й компенсації вартості її транспортування, у строк 1 банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника. Строк поставки товару до 08.11.2013 (а. с. 41).

За твердженням позивача, Постачальник виставив покупцю рахунок фактуру N СФ-00104 06.11.2013 на суму 171273,30 грн. на оплату палива пічного нафтового та автотранспортних послуг (а. с. 42).

За твердженням Позивача та відповідно до видатковою накладною N РН-0000108 від 06.11.2013, підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств, Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар та автотранспортні послуги на загальну суму 171273,30 грн. (а. с. 43).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2014 між ТОВ "Резерв-Ойл" (цедент, первісний кредитор) та ТОВ "Партнер Глобал" (цесіонарій, новий кредитор) було укладено договір N 77 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до пункту 1 якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", у тому числі й за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013 на суму 49689,46 грн. (перелік договорів, за якими відступлене право вимоги наведене в пункту 1 договору про відступлення права вимоги). Загальна сума боргу за договором про відступлення права вимоги складає 2762133,03 грн.

Згідно пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги, до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги.

Право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами, тощо (пункт 3 договору про відступлення права вимоги).

Згідно пункту 4 договору про відступлення права вимоги, копії документів, визначених у пункті 3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

26.12.2014 між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" було підписано акт прийому-передачі, за яким згідно договору N 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014, цедент передав, а цесіонарій прийняв документи, зокрема, договір N 06/11-13ТП від 06.11.2013, специфікацію N 1 від 06.11.2013, рахунок-фактуру N СФ-00104 від 06.11.2013, видаткову накладну N РН-0000108 від 06.11.2013, товарно-транспортну накладну від N 00108 від 06.11.2013 та довіреність N 367 від 06.11.2013 (а. с. 53-55).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Партнер Глобал" як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги, звертаючись до суду із даними позовом просив стягнути з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість у сумі 49689,46 грн.

ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заперечуючи дійсність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв - Ойл", звернулося із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв-Ойл" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014, укладеного між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки 06/11-13ТП від 06.11.2013, посилаючись на порушенням його прав у зв'язку з тим, що даний договір укладено з порушенням умов пункту 9.8 договору поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, виходив із того, що укладення договору про відступлення права вимоги без дотримання умов пункту 9.8 договору поставки, тобто без погодження з боржником (покупцем за договором поставки), не відповідає вимогам чинного законодавства. А відтак, вимога ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013 суди дійшли висновку, що позовні вимоги ТОВ "Партнер Глобал" про стягнення заборгованості у розмірі 49689,46 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що на час розгляду справи відбулася державна реєстрація припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", провадження у справі щодо зазначеної юридичної особи, яка є відповідачем-2 за зустрічним позовом, підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абзац 4 підпункту 2.1 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (Постанова N 11)).

Стаття 512 Цивільного кодексу України визначає перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Оспорюваний договір про відступлення права вимоги є правочином про передачу вимог первісного кредитора новому кредиторові, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами пункту 9.8 договору поставки N 17/10-13 від 17.10.2013 сторони цього договору не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення, за якими зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (частина 3 статті 510 Цивільного кодексу України).

За зобов'язаннями, що виникають із договору поставки, як двостороннього правочину (статті 202, 712 Цивільного кодексу України та стаття 265 Господарського кодексу України), кожна із сторін має одночасно і права, і обов'язки, а тому вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

А відтак, зобов'язання за договором поставки в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому й передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору має відбуватись відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства та умови пункту 9.8 договору поставки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення доводів ТОВ "Партнер Глобал" про те, що за змістом пункту 9.8 договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, оскільки, на думку ТОВ "Партнер Глобал", цей пункт не встановлює заборони щодо передання права вимоги, яке полягає в тому, що кредитор поступається своїм правом, вимагати виконання зобов'язання іншій особі - новому кредитору, а не зобов'язанням, як необґрунтованих,

Доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги сторонами до суду першої інстанції надано не було, матеріали справи також доказів не містять.

В якості таких доказів - доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги, позивачем (за первісним позовом) надано в якості додатку до апеляційної скарги - копію листа N 76-1 від 09.12.2014 (а. с. 172, т. 1), підписаного спільно ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" щодо надання згоди на відступлення прав вимог за укладеними сторонами договорами поставки.

Також, під час розгляду справи, представником ТОВ "Партнер Глобал" була надана копія листа N 75 від 09.12.2014 "Щодо надання на відступлення прав вимог" також підписаного спільно ТОВ "Резерв - Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено факт неподання позивачем (за первісним позовом) доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги: копію листа N 76-1 від 09.12.2014; копію листа N 75 від 09.12.2014 - підписаних спільно ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Отже, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для прийняття поданих позивачем (за первісним позовом) до господарського суду апеляційної інстанції додаткових доказів (копії листів N 76-1 та N 75 від 09.12.2014) та задоволення клопотання представника ТОВ "Партнер Глобал" щодо виклику посадових осіб відповідача (за первісним позовом) для з'ясування питання стосовно підписання вказаних документів.

В постановах від 15.04.2015 у справі N 3-43гс15 (Постанова N 3-43гс15, 910/6098/14), від 10.02.2016 у справі N 3-4гс16 (Постанова N 3-4гс16, 910/6098/14) Верховний Суд України дійшов висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Отже, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі N 910/6098/14 (Постанова N 3-43гс15, 910/6098/14).

Ст. 217 Цивільного кодексу України містить припис, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність письмової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані, відповідно до частини 1 статті 203, частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України - є підставою для визнання недійсним оспорюваного в даній справі договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014, укладеного між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" - в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13ТП від 06.11.2013, як такий, що суперечить частині 1 статті 516 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги N 77 від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки N 06/11-13 ТП від 06.11.2013, місцевий господарський суд одночасно дійшов ґрунтовного висновку, що не підлягають задоволенню й вимоги за первісним позовом ТОВ "Партнер Глобал" про стягнення з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" основної заборгованості у розмірі 49689,46 грн.

Решта доводів касаційної скарги ТОВ "Партнер Глобал", то вони також не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Як встановлено судом у даній справі у Позивача за зустрічним позовом, який не був стороною за оспорюваним Договором про відступлення права вимоги (цесії) N 77 від 26.12.2014 р., наявні підстави стверджувати, що внаслідок укладення відповідачами за зустрічним позовом: ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" - були порушені майнові права та охоронювані законом інтереси ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що полягає в тому, що без письмової згоди останнього відбулась заміна сторони договірного зобов'язання, внаслідок чого порушено право позивача за зустрічним позовом на свободу договору у виборі контрагента та умов договору, які гарантовані ст. 627 Цивільного кодексу України, та права на виконання своїх зобов'язань належними сторонами (ст. 527 Цивільного кодексу України). Крім цього, внаслідок укладення оспорюваного договору ТОВ "Партнер Глобал" отримало від ТОВ "Резерв-Ойл" право вимоги сплати грошових коштів в сумі 49689,46 грн. основного боргу за товар, щодо поставки якого у боржника є обґрунтовані заперечення до первісного кредитора на предмет безтоварності (фіктивності) такої операції, що свідчить про можливість виникнення у Позивача за зустрічним позовом майнових втрат, тобто порушення безпосередньо його майнових прав.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський, суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Встановивши під час розгляду даної справи, що відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", суд першої інстанції правомірно припинив провадження у даній справі щодо відповідача-2 за зустрічним позовом - ТОВ "Резерв-Ойл" на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, вважає висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими та правомірними.

Натомість, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 у справі N 904/9674/16 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

М. Данилова

Судді:

В. Корсак

 

О. Сибіга


 
Copyright © 2006-2018 epicentre.com.ua. All rights reserved.