ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

РІШЕННЯ

від 24 грудня 2019 року N 3630/0/15-19

Про зміну рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В."

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, встановила:

до Вищої ради правосуддя 8 квітня 2019 року за вхідним N 1627/0/6-19 надійшла скарга судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі - Друга Дисциплінарна палата) від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності (далі - рішення від 4 березня 2019 року).

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 6 червня 2019 року N 1554/0/15-19 судді Печерського районного суду міста Києва Новаку Р. В. поновлено строк для оскарження рішення від 4 березня 2019 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 червня 2019 року N 1555/0/15-19 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. до дисциплінарної відповідальності.

Не погодившись із зазначеним рішенням Вищої ради правосуддя, суддя Новак Р. В. оскаржив його до Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року скаргу Новака Р. В. було задоволено та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 6 червня 2019 року N 1555/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 "Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. до дисциплінарної відповідальності" (далі - Постанова ВП ВС).

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII) (далі - Закон N 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною восьмою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) (далі - КАС України) передбачено, що у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2019 року за вхідним N 12577/0/8-19 доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А. А.

Скарга судді Новака Р. В. на рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року подана з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Суддю Новака Р. В., скаржників Олійника В. В., товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-КОСМЕТИК Україна", Мельничука С. О., адвокатів Абрамчука Д. В., Батуріна С. В. належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя суддя Новак Р. В. та скаржники не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду скарги не надсилали.

Натомість у засідання Вищої ради правосуддя прибув представник судді Новака Р. В. - адвокат Ніколенко А. В.

Вища рада правосуддя вирішила розглянути скаргу за відсутності скаржників та судді Новака Р. В., однак за участю його повноважного представника - адвоката Ніколенко А. В.

Представник судді Новака Р. В. - адвокат Ніколенко А. В. підтримала подану суддею скаргу в повному обсязі, просила її задовольнити, скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року та закрити дисциплінарне провадження.

Новак Роман Васильович, 1980 року народження, Указом Президента України від 13 листопада 2008 року N 1037/2008 призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва в межах п'ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року N 452-VII (Постанова N 452-VII) обраний суддею Печерського районного суду міста Києва безстроково.

До Вищої ради правосуддя 28 грудня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Олійника В. В. на неналежну поведінку судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. під час розгляду поданого ним клопотання про скасування арешту майна, а саме належних йому грошових коштів (ухвала від 24 жовтня 2017 року, справа N 757/52491/17-к).

У скарзі Олійник В. В. зазначає, що за результатами розгляду вказаного клопотання постановлено ухвалу, якою відмовлено в його задоволенні. При постановленні вказаної ухвали, як стверджує скаржник, суддею Новаком Р. В. не зазначено мотиви прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Крім того, суддею не вжито заходів щодо розгляду вказаного клопотання протягом строку, встановленого законом, наявні зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, а також несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР/Реєстр).

Вказані обставини, як зазначив скаржник, свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "б" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 липня 2018 року N 2445/2дп/15-18 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Олійника В. В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В.

28 грудня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Абрамчука Д. В., який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-КОСМЕТИК Україна" (далі - ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна"/Товариство), на неналежну поведінку судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. під час розгляду поданого Товариством клопотання про скасування арешту майна, а саме грошових коштів Товариства (ухвала слідчого судді від 13 червня 2017 року, справа N 757/24435/17-к).

У скарзі адвокат Абрамчук Д. В. зазначає, що за результатами розгляду вказаного клопотання постановлено ухвалу, якою в його задоволенні відмовлено. У судове засідання, як вказує скаржник, представники Товариства жодним з можливих способів до суду не викликались, розгляд клопотання відбувся за їхньої відсутності, що свідчить про незаконну відмову у доступі до правосуддя. Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, суддя Новак Р. В. не взяв до уваги доводів заявника, не надав їм належної оцінки, що свідчить, на думку скаржника, про умисне незазначення в судовому рішенні мотивів відхилення аргументів заявника щодо скасування арешту. Також наявні безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

На думку скаржника, вказані обставини свідчать про наявність в діях судді Новака Р. В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а" (Закон N 1402-VIII), "б" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 липня 2018 року N 2444/2дп/15-18 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Абрамчука Д. В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В.

2 березня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Батуріна С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на неналежну поведінку судді Новака Р. В. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (справа N 757/16518/15-ц).

Адвокат Батурін С. В. зазначає, що суддя Новак Р. В. при розгляді вказаної справи ухилявся від виконання свого обов'язку щодо забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, чим порушив приписи статті 160 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на час розгляду справи (далі - ЦПК України). Як зауважує скаржник, справа не розглядається майже 2 роки, за весь час її розгляду суддею Новаком Р. В. було проведено не більше трьох повноцінних засідань, що фактично є відмовою у доступі до правосуддя. У справі призначено судову технічно-почеркознавчу експертизу, при цьому наявності або відсутності підстав для її призначення суддею в ухвалі не зазначено.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 липня 2018 року N 2446/2дп/15-18 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Батуріна С. В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. Об'єднано в одну дисциплінарну справу дисциплінарні справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В., відкриті за скаргами адвоката Абрамчука Д. В., Олійника В. В. та адвоката Батуріна С. В.

10 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Мельничука С. О. на неналежну поведінку судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. під час розгляду поданого ним клопотання про скасування арешту майна, а саме грошових коштів, вилучених під час обшуку в офісному приміщенні N 16 бізнес-центру "Європа-Плаза", розташованого по вулиці АДРЕСА_1 (ухвала від 16 березня 2017 року, справа N 757/59592/16-к).

У скарзі Мельничук С. О. зазначає, що своїми діями щодо затягування судового процесу, недбалістю та зволіканням у наданні копії судового рішення суддя Новак Р. В. грубо порушив норми кримінально-процесуального законодавства щодо строків розгляду справи, виготовлення та надання вмотивованого рішення учасникам судового провадження. Крім того, автор скарги посилається на порушення суддею строків надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР. Наведене перешкоджає його правам як власника майна, арешт якого був скасований у судовому засіданні 16 березня 2017 року, однак у повному тексті вказаної ухвали зазначено рішення про відмову у скасуванні арешту. При цьому в тексті зазначеної ухвали відсутні підстави та обґрунтування відмови у скасуванні арешту майна. Скаржник вважає, що суддя Новак Р. В. своїми діями не сприяє підвищенню рівня довіри до судової влади.

На думку Мельничука С. О., в діях судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 серпня 2018 року N 2646/2дп/15-18 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Мельничука С. О. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. Об'єднано дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Мельничука С. О., з об'єднаною дисциплінарною справою стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В., відкритою за скаргами адвоката Абрамчука Д. В., Олійника В. В. та адвоката Батуріна С. В.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 суддю Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Під час розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою встановлено таке.

Справа N 757/52491/17-к

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвинової І. В. від 19 травня 2017 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ НП України) капітана поліції Шевчук К. О. щодо накладення арешту на майно (грошові кошти) у кримінальному провадженні N [...], внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 22 вересня 2015 року за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, та накладено арешт на кошти, розміщені на відкритих у публічному акціонерному товаристві "Інтеграл-банк" розрахункових рахунках фізичних осіб, серед яких зазначені рахунки, які належать Олійнику В. В.

8 вересня 2017 року Олійник В. В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту належного йому майна (грошових коштів), накладеного ухвалою слідчого судді цього суду 19 травня 2017 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 24 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання Олійника В. В. про скасування арешту майна відмовлено.

У цій справі Друга Дисциплінарна палата встановила, що слідчий суддя Новак Р. В., призначивши розгляд клопотання вперше 3 жовтня 2017 року (тобто через двадцять п'ять днів після надходження до суду клопотання про скасування арешту), перевищив визначений процесуальним законом триденний строк, що є порушенням вимог частини другої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України ( N 4651-VI) (далі - КПК України). Крім того, перенесення в подальшому судового розгляду вказаного клопотання на 24 жовтня 2017 року призвело до перевищення строку його розгляду ще на двадцять один день, що свідчить про невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання у визначений законом строк.

Водночас Друга Дисциплінарна палата зазначила, що суддівське навантаження не може бути виправданням неефективного планування суддею призначень судових засідань, що призвело до перевищення встановленого процесуальним законом строку судового розгляду.

Крім того, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що слідчим суддею Новаком Р. В. в ухвалі від 24 жовтня 2017 року не зазначено, які саме доводи наводив заявник на підтвердження підстав для скасування арешту майна, які докази надавав на підтвердження своїх доводів та аргументів, а також чим керувався слідчий суддя, відхиляючи відповідні докази, надані заявником, оскільки зі змісту вказаної ухвали вбачається, що, відмовляючи в задоволенні клопотання Олійника В. В. про скасування арешту майна, слідчий суддя Новак Р. В. обмежився лише посиланням на процесуальну норму та загальною фразою "... Доводи, викладені заявником в клопотанні про скасування арешту в судовому засіданні, не містять, і слідчим суддею при його розгляді не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку".

Також дисциплінарним органом встановлено, що повний текст судового рішення від 24 жовтня 2017 року (слідчий суддя Новак Р. В., справа N 757/52491/17-к) опубліковано у ЄДРСР (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76102168) лише 28 серпня 2018 року, що свідчить про порушення суддею вимог частини третьої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" та положення пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 740 (далі - Порядок), якими визначено строки надсилання текстів судових рішень до ЄДРСР (оскільки ухвала від 24 жовтня 2017 року була надіслана суддею до Реєстру більш як через дев'ять місяців після її постановлення).

При цьому Друга Дисциплінарна палата з урахуванням досліджених обставин встановила, що такі дії суддею Новаком Р. В. були допущені внаслідок недбалості через неналежне ставлення до своїх процесуальних обов'язків.

Кваліфікуючи дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. під час розгляду клопотання Олійника В. В. про скасування арешту майна, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність у його діях складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "б" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, за який передбачена дисциплінарна відповідальність.

Справа N 757/24435/17-к

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Бабенко С. Ш. від 7 вересня 2016 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України капітана поліції Шевчук К. О. про накладення арешту на майно (грошових коштів) у кримінальному провадженні N [...], відомості про яке внесено до ЄРДР 2 жовтня 2015 року, та накладено арешт на кошти, розміщені на відкритих у публічному акціонерному товаристві "ДІВІ-банк" розрахункових рахунках, серед яких зазначено розрахунковий рахунок із коштами, які належать ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна".

3 травня 2017 року Товариство звернулось до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту належних йому грошових коштів, накладеного ухвалою слідчого судді цього суду 7 вересня 2016 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 13 червня 2017 року у задоволенні клопотання Товариства про скасування арешту майна відмовлено.

Друга Дисциплінарна палата встановила, що, як вбачається з копії матеріалів справи N 757/24435/17-к, судові повістки про виклик сторін до суду на 5 травня і 13 червня 2017 року надсилалися директору Товариства на адресу, зазначену у поданому до суду клопотанні (АДРЕСА_2). За вказаною адресою зареєстровано місцезнаходження Товариства, що підтверджено копією статуту ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна" (затверджено протоколом загальних зборів учасників від 19 липня 2016 року N 4).

У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про виклик до суду на 13 червня 2017 року ГСУ НП України за підписом уповноваженої особи, яка отримала таке повідомлення. Також наявне рекомендоване повідомлення про виклик до суду на 13 червня 2017 року директора Товариства ОСОБА_6, яке повернуто до суду з відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, встановлено, що у поданому до суду клопотанні про скасування арешту зазначено номер телефону та адресу електронної пошти директора Товариства ОСОБА_6, а у розділі 1 "Загальні положення" наявного в матеріалах справи статуту вказано адресу місця проживання директора Товариства ОСОБА_6, у зв'язку із чим дисциплінарний орган дійшов висновку, що матеріали справи не містять підтвердження, що судом вжито усіх можливих заходів для повідомлення Мельник А. О. про виклик до суду для участі у розгляді клопотання.

Також, на переконання Другої Дисциплінарної палати, невжиття заходів щодо повідомлення сторін усіма можливими засобами зв'язку призвело до перенесення судового розгляду клопотання про скасування арешту майна, що, у свою чергу, мало наслідком перевищення визначеного процесуальним законом строку розгляду вказаного клопотання.

Друга Дисциплінарна палата у рішенні зазначила, що суддя не здійснює безпосередньо надсилання судових повісток для виклику учасників процесу до суду. Разом із тим саме суддя під час розгляду справи має перевірити належним чином, чи викликались сторони до суду, і саме суддя вирішує питання щодо можливості (або неможливості) розгляду справи за відсутності сторін, а також чи не призведе це до позбавлення особи права участі у судовому процесі з метою доведення переконливості своїх доводів та аргументів стосовно скасування арешту майна.

Щодо незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору Друга Дисциплінарна палата встановила, що, відмовляючи ухвалою від 13 червня 2017 року в задоволенні клопотання Товариства про скасування арешту майна, слідчий суддя Новак Р. В. обмежився лише посиланням на процесуальну норму та загальною фразою "... Доводи, викладені заявником в клопотанні про скасування арешту в судовому засіданні, не містять, і слідчим суддею при його розгляді не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку".

Щодо строку внесення слідчим суддею Новаком Р. В. судового рішення до ЄДРСР Друга Дисциплінарна палата встановила, що ухвала від 13 червня 2017 року надіслана до Реєстру 12 жовтня 2017 року, що підтверджується інформацією за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69488013, а отже, було порушено вимоги частини третьої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" та пункту 13 Порядку.

При цьому Друга Дисциплінарна палата зазначила, що невнесення судового рішення до Реєстру у строки, передбачені законодавством, свідчить про неналежне ставлення судді Новака Р. В. до службових обов'язків, тобто про недбалість.

Кваліфікуючи дії судді під час розгляду клопотання Товариства про скасування арешту майна, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. мають об'єктивну сторону складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а" (Закон N 1402-VIII), "б" (Закон N 1402-VIII), "г" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, що має наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Натомість, кваліфікуючи дії судді у цій справі як безпідставне затягування розгляду справи у передбачені законом строки, Друга Дисциплінарна палата з урахуванням надмірного навантаження судді дійшла висновку про відсутність у діях судді під час розгляду зазначеної справи складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII).

Справа N 757/16518/15-ц

15 травня 2015 року на адресу Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, яку розподілено згідно з автоматизованим розподілом для розгляду судді Новаку Р. В.

Суддею Новаком Р. В. 18 травня 2015 року направлено запит про уточнення місця проживання відповідача, після чого ухвалою від 26 серпня 2015 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання на 23 листопада 2015 року.

23 листопада 2015 року вказану цивільну справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні та оголошено перерву до 12 січня 2016 року;

12 січня 2016 року у зв'язку із закінченням часу, відведеного на розгляд справи, було оголошено перерву до 29 березня 2016 року;

29 березня 2016 року оголошено перерву до 22 квітня 2016 року для виклику в судове засідання відповідача з метою відібрання зразків підпису та призначення експертизи;

ухвалою суду від 22 квітня 2016 року призначено судову технічно-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено;

ухвалою від 13 грудня 2016 року провадження у вказаній справі відновлено, судовий розгляд призначено на 15 вересня 2017 року;

згідно з довідкою секретаря судових засідань від 15 вересня 2017 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у кримінальній справі;

13 лютого 2018 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці;

ухвалою суду від 6 березня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача Батуріна С. В. про відвід судді Новака Р. В. та зупинено провадження у вказаній справі до вирішення питання про відвід іншим складом суду;

ухвалою суду від 7 березня 2018 року в задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючого судді Новака Р. В. відмовлено;

ухвалою суду від 29 березня 2018 року відновлено провадження у вказаній справі, судовий розгляд призначено на 27 листопада 2018 року;

27 листопада 2018 року на виконання положень пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, в редакції, яка набула чинності 15 грудня 2017 року, у вказаній справі проведено підготовче засідання, під час якого були з'ясовані питання, передбачені частиною другою статті 197 цього Кодексу, та призначено справу до судового розгляду на 6 лютого 2019 року.

Станом на дату прийняття рішення у дисциплінарній справі стосовно судді Новака Р. В. (4 березня 2019 року) згідно з відомостями з ЄДРСР (http://www.reyestr.court.gov.ua) рішення у справі N 757/16518/15-ц не ухвалено.

Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя Новак Р. В. під час розгляду вказаної справи безвідповідально поставився до організації своєї роботи, призначаючи справу до слухання через кількамісячні проміжки часу, у тому числі в періоди відрядження та відпустки, тому такі дії судді не сприяли розгляду справи у розумні строки.

При цьому дисциплінарним органом враховано надмірне суддівське навантаження, однак зроблено висновок про те, що розгляд справи, навіть з урахуванням її складності, не повинен розтягуватись у часі на три з половиною роки. Друга Дисциплінарна палата звернула увагу, що, враховуючи категорію цього спору (позов про стягнення коштів), розгляд його протягом такого тривалого часу не є виправданим.

Кваліфікуючи дії судді під час розгляду цієї справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. мають об'єктивну сторону складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII).

Справа N 757/59592/16-к

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Волкової С. Я. від 4 грудня 2014 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Рубчука С. Г., накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку в офісному приміщенні N 16 бізнес-центру "Європа-Плаза", розташованого по вулиці АДРЕСА_1, а саме на грошові кошти в сумі 385088 грн згідно з переліком, зазначеним у протоколі огляду від 29 листопада 2014 року.

30 листопада 2016 року Мельничук С. О. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту належних йому грошових коштів, накладеного ухвалою слідчого судді цього суду від 4 грудня 2014 року.

Розгляд вказаного клопотання слідчим суддею Новаком Р. В. призначено на 9 грудня 2016 року.

9 грудня 2016 року розгляд клопотання було відкладено на 23 грудня 2016 року за клопотанням представника Мельничука С. О. - адвоката Абросімової О. Ю. про перенесення розгляду справи, оскільки Мельничук С. О. перебуває за межами України у службовому відрядженні.

Відповідно до довідки, складеної помічником судді Івановим Г. Д., 23 грудня 2016 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням слідчого судді Новака Р. В. у відпустці. Справу призначено до розгляду на 20 січня 2017 року.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судових засідань Нікітіною А. С., 20 січня 2017 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Новака Р. В. у відпустці. Справу призначено до розгляду на 9 лютого 2017 року.

Згідно із журналом судового засідання від 9 лютого 2017 року у справі оголошено перерву до 24 лютого 2017 року для надання прокурором витягу з ЄРДР.

Відповідно до довідки, складеної секретарем судових засідань Владіміровою О. К., 24 лютого 2017 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням слідчого судді Новака Р. В. на лікарняному. Судове засідання відкладено на 16 березня 2017 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 16 березня 2017 року у задоволенні клопотання Мельничука С. О. про скасування арешту майна відмовлено.

Друга Дисциплінарна палата встановила, що розгляд вказаної справи неодноразово відкладався з різних причин, зокрема, розгляд справи двічі було призначено у період перебування судді Новака Р. В. у відпустці, а це свідчить про недбале ставлення судді до організації своєї роботи та відсутність з його боку контролю за графіком роботи і відпусток.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що повний текст ухвали від 16 березня 2017 року був виготовлений слідчим суддею Новаком Р. В. з порушенням визначеного частиною другою статті 376 КПК України ( N 4651-VI) п'ятиденного строку, що свідчить про зволікання судді з виготовленням вмотивованого судового рішення.

Такого висновку Друга Дисциплінарна палата дійшла з огляду на наявність у матеріалах справи заяви адвоката Абросімової О. Ю. (яка представляла інтереси Мельничука С. О. ) від 17 травня 2017 року, в якій вона просить видати копію повного тексту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, оскільки ні їй, ні заявнику така копія не видавалась і не надсилалась. При цьому згідно з розпискою копію зазначеної ухвали від 16 березня 2017 року адвокат Абросімова О. Ю. отримала лише 2 червня 2017 року.

Щодо строку внесення слідчим суддею Новаком Р. В. судового рішення до ЄДРСР Друга Дисциплінарна палата встановила, що ухвала від 16 березня 2017 року надіслана до Реєстру 3 червня 2017 року, що підтверджується інформацією, розміщеною за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66882525, а отже, було порушено вимоги частини третьої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" та пункту 13 Порядку.

При цьому Друга Дисциплінарна палата зазначила, що такі дії мають ознаки недбалості.

Кваліфікуючи дії судді під час розгляду цієї справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. мають об'єктивну сторону складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), що має наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, за результатами розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що неефективне та несумлінне використання суддею Новаком Р. В. своїх процесуальних повноважень, невжиття ним заходів для забезпечення об'єктивного розгляду справ справедливим судом мали наслідком істотні порушення норм процесуального права, недотримання строків розгляду вказаних справ (їх затягування), ухвалення судових рішень без відповідного мотивування, зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, порушення строків внесення судових рішень до ЄДРСР та зумовили систематичні порушення прав та основоположних свобод осіб, які звернулися до суду за їх захистом.

Даючи остаточну оцінку діям судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. під час розгляду зазначених вище справ, Друга Дисциплінарна палата встановила наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за підпунктами "а" (Закон N 1402-VIII), "б" (Закон N 1402-VIII), "г" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 (Закон N 1402-VIII), пунктом 4 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме:

незазначення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне внесення суддею судового рішення до Реєстру (справа N 757/52491/17-к);

незаконна відмова у доступі до правосуддя, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне внесення суддею судового рішення до Реєстру (справа N 757/24435/17-к);

незаконна відмова в доступі до правосуддя (в тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви), безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (справа N 757/16518/15-ц);

безпідставне затягування розгляду заяви протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Реєстру (справа N 757/59592/16-к);

порушення прав заявників на справедливий суд, що призвело до істотних негативних наслідків для них.

У скарзі до Вищої ради правосуддя суддя Новак Р. В., не погоджуючись із рішенням Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, зазначив, що:

суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності виключно за умови, що ним допущено проступок умисно або внаслідок грубої недбалості, а не за наявності ознак звичайної недбалості;

дисциплінарний орган під час розгляду дисциплінарної справи не вправі оцінювати дотримання судом вимог процесуального закону, перевіряти доводи, наведені у клопотаннях про скасування арешту у справах NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к, а також з'ясовувати питання правомірності відмови в розгляді позовної заяви у справі N 757/16518/15-ц;

порушення строків розгляду справ, необґрунтованість судових рішень, несвоєчасне надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР об'єктивно пов'язано з надмірним навантаженням та сімейними обставинами, за відсутності умислу або грубої недбалості на вчинення таких дій.

У зв'язку із зазначеним суддя Новак Р. В. просить рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року скасувати та відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

Вивчивши та перевіривши доводи скарги, матеріали об'єднаного дисциплінарного провадження, рішення Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року з урахуванням висновків, викладених у Постанові ВП ВС, Вища рада правосуддя вважає, що рішення Дисциплінарної палати слід змінити.

Щодо висновків Другої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді Новака Р. В. ознак недбалості під час розгляду справ NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к необхідно зазначити таке.

Так, за результатами розгляду об'єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Новака Р. В. встановлено, що через неналежне ставлення до виконання своїх процесуальних обов'язків при розгляді клопотань щодо скасування арешту майна, належного Олійнику В. В., ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна", Мельничуку С. О., суддею вчинено дисциплінарні проступки внаслідок недбалості.

У рішенні Другої Дисциплінарної палати, зокрема, зазначено, що встановлені перевіркою обставини дають достатні підстави вважати, що вказані вище порушення були допущені суддею Новаком Р. В. внаслідок безвідповідального використання своїх процесуальних повноважень, невжиття ним належних та дієвих заходів для розгляду зазначених справ у розумні строки, своєчасного виготовлення повних текстів судових рішень з їх належним мотивуванням, дотримання строків надання судових рішень учасникам судового провадження та надіслання їх до Реєстру.

При цьому дисциплінарним органом взято до уваги доводи судді щодо надмірного навантаження (за період із 15 травня 2015 року по 29 січня 2019 року судді Новаку Р. В. до розгляду під його головуванням було розподілено 14832 судові справи всіх проваджень, з яких 2436 судових справ - в порядку ЦПК України та КАС України ( N 2747-IV), 12396 судових справ - в порядку КПК України ( N 4651-VI), які мають скорочені строки розгляду - протягом трьох днів), однак вказано, що надмірне навантаження судді не може бути єдиним та достатнім виправданням допущеного суддею недбальства під час здійснення судочинства.

Вища рада правосуддя погоджується з такими висновками Другої Дисциплінарної палати, оскільки їх зроблено не тільки в контексті порушень суддею Новаком Р. В. встановлених законодавством строків розгляду певних категорій справ, а й з урахуванням недотримання та невиконання ним низки інших норм законодавства і, як наслідок, вчинення дисциплінарних проступків за ознаками недбалості.

Тому зазначені у скарзі доводи судді Новака Р. В. не заслуговують на увагу в цій частині.

Посилання судді Новака Р. В. на те, що Друга Дисциплінарна палата, встановивши в його діях склад дисциплінарних проступків, вдалася до перевірки ухвалених ним судових рішень на предмет дотримання вимог процесуального закону, надала оцінку питанню законності відмови в розгляді по суті позовної заяви, що не належить до компетенції дисциплінарного органу та може бути надана виключно судом вищої інстанції, на переконання Вищої ради правосуддя, підлягають відхиленню, оскільки висновки, яких дійшов дисциплінарний орган, стосуються не законності чи обґрунтованості судових рішень, а безпосередньої оцінки дій судді під час розгляду справ NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к, 757/16518/15-ц.

Друга Дисциплінарна палата, не втручаючись у суть постановлених суддею процесуальних документів у справах NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к, здійснила перевірку саме процесуальних дій судді під час їх розгляду та дотримання ним вимог статті 372 КПК України ( N 4651-VI) щодо змісту ухвал і дійшла висновку про невиконання суддею обов'язків, покладених на нього кримінально-процесуальним законодавством, а у справі N 757/16518/15-ц предметом перевірки були дії судді, що призвели до затягування строків розгляду цієї справи.

Крім того, твердження судді Новака Р. В., що саме суд апеляційної інстанції наділений правом перевірки законності та обґрунтованості постановлених ним ухвал про відмову в задоволенні клопотань щодо скасування арешту майна, не є слушними, оскільки такого роду судові рішення відповідно до статті 309 КПК України ( N 4651-VI) апеляційному оскарженню не підлягають.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата, перевіряючи дотримання суддею вимог чинного законодавства при розгляді ним справ та встановлюючи наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, діяла в межах наданих дисциплінарному органу повноважень.

Щодо несвоєчасного надання копії судових рішень у справах NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к для їх внесення до ЄДРСР Вищою радою правосуддя встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За приписами частини третьої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Відповідно до пункту 2 Порядку внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Пунктом 13 вказаного Порядку визначено, що електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

Так, у рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що:

копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 24 жовтня 2017 року у справі N 757/52491/17-к опубліковано в Реєстрі лише 28 серпня 2018 року, тобто більш як через дев'ять місяців із дня її постановлення;

копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 13 червня 2018 року у справі N 757/24435/17-к опубліковано в Реєстрі лише 12 жовтня 2017 року, тобто через чотири місяці з дня її постановлення;

копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 16 березня 2017 року у справі N 757/59529/16-к опубліковано в Реєстрі лише 3 червня 2017 року, тобто більш як через два з половиною місяці з дня її постановлення.

При цьому зазначені обставини також підтверджуються відомостями ЄДРСР.

Отже, під час розгляду дисциплінарної справи обґрунтовано встановлено факт несвоєчасного надсилання суддею Новаком Р. В. електронних копій судових рішень у зазначених справах для їх внесення до ЄДРСР.

У скарзі на рішення Дисциплінарної палати суддя Новак Р. В. вказував, що порушення строків надіслання копій судових рішень до ЄДРСР відбулось через те, що такі обов'язки були покладені ним на помічника, проконтролювати дії якого не завжди було можливо з огляду на надмірне судове навантаження.

Із цього приводу Вища рада правосуддя зазначає, що, як вбачається з листа від 28 серпня 2018 року N 2796/18 за підписом голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Р. Ю. (аркуші об'єднаної дисциплінарної справи 124 - 125), в Печерському районному суді міста Києва надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень здійснюється безпосередньо суддею, яким за результатами розгляду справи було постановлено судове рішення. Головою суду не видавалися накази про визначення особи апарату суду, відповідальної за надсилання копій судових рішень, постановлених суддею Новаком Р. В., до ЄДРСР. За наведених обставин такі доводи скарги Новака Р. В. є необґрунтованими, а несвоєчасне надіслання копій судових рішень до ЄДРСР свідчить про неналежне виконання обов'язків судді.

Таким чином, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Дисциплінарною палатою правильно встановлено, що суддя Новак Р. В. не вживав належних заходів для виконання вимог законодавства щодо строків надіслання копій судових рішень до ЄДРСР і ця обставина підтвердилась під час розгляду скарги на рішення дисциплінарного органу.

При цьому надмірне навантаження, як зазначає суддя Новак Р. В., не може бути обґрунтованою та достатньою підставою для спростування висновків Другої Дисциплінарної палати про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), з огляду на те, що надіслання копій судових рішень до Реєстру не потребувало значних витрат робочого часу, як, наприклад, для розгляду справи в судовому засіданні або виготовлення повного тексту процесуального документа, мало непоодинокий та системний характер, а надіслання копій судових рішень до Реєстру відбувалось у строки, які значно перевищували встановлені законодавством.

Разом із тим слід зазначити, що Друга Дисциплінарна палата кваліфікувала дії судді Новака Р. В. за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) як несвоєчасне внесення суддею судового рішення до Реєстру (справи NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к).

Водночас такої підстави дисциплінарної відповідальності судді, як несвоєчасне внесення суддею судового рішення до Реєстру, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) не передбачено.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає правильним виправити допущену неточність у формулюванні підстави дисциплінарної відповідальності судді, зазначивши в цій частині про наявність у діях судді Новака Р. В. при розгляді справ NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к складу дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Стосовно безпідставного затягування та невжиття суддею Новаком Р. В. заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом, необхідно зазначити таке.

Згідно зі статтею 2 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) передбачено, що суддя зобов'язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 28 КПК України ( N 4651-VI) під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частини перша ( N 4651-VI), друга статті 174 КПК України ( N 4651-VI)).

Згідно зі статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як встановлено Другою Дисциплінарною палатою, слідчим суддею Новаком Р. В. справи NN 757/52491/17-к, 757/24435/17-к, 757/29592/16-к дійсно розглянуто з порушенням строків, встановлених частиною другою статті 174 КПК України ( N 4651-VI), а розгляд цивільної справи N 757/16518/15-ц суддею Новаком Р. В. не було завершено протягом більше трьох років, що призвело до безпідставного затягування розгляду цієї справи понад строки, встановлені статтею 157 ЦПК України.

Разом із тим, як зазначено у Постанові ВП ВС, суддя Новак Р. В. не заперечував фактів допущення ним таких порушень, однак, обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що їх причиною було надмірне поточне навантаження. Суддя Новак Р. В. звертав увагу на те, що його включено до колегії суддів з розгляду судових справ у порядку цивільного та адміністративного судочинства, також він є слідчим суддею та бере участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень у порядку КПК України ( N 4651-VI) під головуванням суддів кримінальної колегії. За період із 15 травня 2015 року по 19 січня 2019 року суддя Новак Р. В. фактично відпрацював 655 робочих днів. У цей період до розгляду під його головуванням розподілено загалом 14832 судових справи різних видів проваджень, з яких 2436 справ - у порядку цивільного та адміністративного судочинства, 12396 - у порядку кримінального процесу, які за нормами КПК України мають скорочені строки розгляду (протягом 3 днів). Суддя Новак Р. В. зазначав, що навіть у випадку, якщо на розгляд однієї справи необхідна 1 година робочого часу при 8-годинному робочому дні, їх розгляд потребував 1854 робочих дні, що свідчить про існування об'єктивних причин, які унеможливлювали своєчасне вчинення тих чи інших процесуальних дій, тим більше у випадках, коли нормами КПК України передбачено для цього скорочені строки.

Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду вказала, що, як убачається зі змісту рішення Вищої ради правосуддя від 6 червня 2019 року, Вища рада правосуддя, погодившись із рішенням Другої Дисциплінарної палати щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, не звернула уваги на ці обставини, не проаналізувала, чи є він співмірним із вчиненими суддею Новаком Р. В. проступками з огляду на надмірне навантаження.

Вища рада правосуддя і її дисциплінарний орган у своїх рішеннях взяли до уваги доводи судді щодо надмірного поточного навантаження у контексті вирішення питання наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, лише стосовно розгляду суддею справи N 757/24435/17-к (пункт 54 Постанови ВП ВС).

Крім того, Друга Дисциплінарна палата з приводу доводів Новака Р. В. про надмірне навантаження зазначила, що належне ставлення до обов'язків, ефективна організація роботи судді позитивно вплинули б на строки розгляду справ, строки виготовлення повних текстів судових рішень тощо (пункт 56 Постанови ВП ВС).

Велика Палата Верховного Суду із цього приводу зазначила, що дисциплінарний орган не проаналізував доводів судді Новака Р. В. про те, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу (однієї години на кожну справу), він об'єктивно не мав можливості дотриматись строків їх розгляду, зважаючи також на те, що нормами КПК України ( N 4651-VI) для вирішення певних питань установлено скорочені строки.

За таких обставин, здійснивши перевірку доводів скарги судді Новака Р. В. у частині, що стосується притягнення його до дисциплінарної відповідальності за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, Вища рада правосуддя вважає, що в діях судді відсутній зазначений склад дисциплінарного проступку.

Не знайшов свого підтвердження і встановлений Другою Дисциплінарною палатою факт зволікання слідчим суддею Новаком Р. В. з виготовленням вмотивованого судового рішення у справі N 757/59592/16-к, оскільки такий висновок зроблено лише з урахуванням того, що копію повного тексту ухвали слідчого судді від 16 березня 2017 року адвокату Абросімовій О. Ю. (яка представляла інтереси Мельничука С. О. ) видано 2 червня 2017 року за її заявою від 17 травня 2017 року, а такі обставини не можуть безумовно свідчити про допущення суддею зазначеного дисциплінарного проступку.

Крім того, на переконання Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку про наявність у діях судді Новака Р. В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" (Закон N 1402-VIII) (незаконна відмова в доступі до правосуддя (в тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви)), підпунктом "г" (Закон N 1402-VIII) (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), пункту 1 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) під час розгляду справ NN 757/24435/17-к, 757/16518/15-ц з огляду на таке.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року) пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі "право на суд", з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року N 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. від 13 червня 2017 року (справа N 757/24435/17-к) у задоволенні клопотання ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна" про скасування арешту майна відмовлено, тобто клопотання Товариства було розглянуто по суті з прийняттям відповідного рішення.

Також копії матеріалів судової справи N 757/24435/17-к містять судові повістки про виклик сторін до суду на 5 травня і 13 червня 2017 року, які надсилалися ГСУ НП України, а також директору Товариства на адресу, зазначену у поданому до суду клопотанні. За вказаною адресою зареєстровано місцезнаходження Товариства, що підтверджено копією статуту ТОВ "АРТ-КОСМЕТИК Україна".

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року (суддя Новак Р. В. ) відкрито провадження у справі N 757/16518/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та призначено судове засідання на 23 листопада 2015 року. У подальшому справа неодноразово призначалась до слухання.

Зазначене свідчить про відсутність у діях судді Новака Р. В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а" (Закон N 1402-VIII), "г" пункту 1 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII).

Не підтвердилося і вчинення суддею Новаком Р. В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII).

Так, в оскаржуваному суддею Новаком Р. В. рішенні Другої Дисциплінарної палати наведено кваліфікацію його дій - порушення прав заявників на справедливий суд, що призвело до істотних негативних наслідків, однак така підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності статтею 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) не передбачена.

При цьому ні у самих дисциплінарних скаргах, ні у рішенні Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року не зазначено, які саме грубі порушення закону, допущені суддею, призвели до істотних негативних наслідків для заявників.

Стосовно наявності в діях судді Новака Р. В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, під час розгляду скарги встановлено таке.

Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Відповідно до Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34 - 36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а, насамперед, є гарантією проти свавілля. Суддя зобов'язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення мають бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право особи на справедливий судовий розгляд при визначенні її цивільних прав і обов'язків забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також знайшло пояснення в прецедентах Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (пункт 24) Суд наголошує, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі "Бендерський проти України" (пункт 42) Суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи... Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних.... Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

У пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (Рішення) ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.... Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.... Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно із частинами першою ( N 4651-VI), четвертою статті 370 КПК України ( N 4651-VI) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 372 КПК України ( N 4651-VI) ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: суті питання що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

У рішенні Другої Дисциплінарної палати від 4 березня 2019 року вказано, що зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року (справа N 757/52491/17-к) вбачається, що, відмовляючи в задоволенні клопотання Олійника В. В. про скасування арешту майна, суддя Новак Р. В. обмежився лише посиланням на процесуальну норму та загальною фразою "... Доводи, викладені заявником в клопотанні про скасування арешту в судовому засіданні, не містять, і слідчим суддею при його розгляді не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку".

Другою Дисциплінарною палатою було встановлено, що суддею Новаком Р. В. в ухвалі від 24 жовтня 2017 року не зазначено, які саме доводи наводив заявник для підтвердження підстав скасування арешту майна, які докази надавав на підтвердження своїх доводів та аргументів, а також чим керувався суддя, відхиляючи відповідні докази, надані заявником.

Дисциплінарний орган дійшов висновку, що незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо питання, яке розглядається судом, свідчить про порушення суддею Новаком Р. В. встановлених процесуальним законом вимог щодо змісту ухвали, зокрема її мотивувальної частини.

Оцінюючи дії судді під час розгляду справи N 757/24435/17-к, Друга Дисциплінарна палата встановила, що, відмовляючи ухвалою від 13 червня 2017 року в задоволенні клопотання Товариства про скасування арешту майна, слідчий суддя Новак Р. В. обмежився лише посиланням на процесуальну норму та загальною фразою "... Доводи, викладені заявником в клопотанні про скасування арешту в судовому засіданні, не містять, і слідчим суддею при його розгляді не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку".

Наведене свідчить про те, що ухвала від 13 червня 2017 року фактично є формальною, незазначення суддею Новаком Р. В. у вказаній ухвалі, чому ним не взято до уваги аргументів Товариства, свідчить про неналежне ставлення судді до доводів Товариства щодо підстав для задоволення поданого клопотання.

Таким чином, дисциплінарним органом було встановлено, що, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя Новак Р. В. порушив встановлені частиною першою статті 372 КПК України ( N 4651-VI) вимоги щодо змісту ухвали, оскільки в її мотивувальній частині не вказав, які саме доводи наводив заявник для підтвердження підстав скасування арешту майна, які докази надавав на підтвердження своїх доводів та аргументів, а також чим керувався суддя, відхиляючи відповідні докази, надані заявником.

При цьому Друга Дисциплінарна палата за відсутності доказів, які б підтверджували наявність умислу у діях судді Новака Р. В. під час розгляду вказаних справ, встановила, що допущені ним порушення вчинено внаслідок недбалості.

Вища рада правосуддя погоджується із такими висновками Другої Дисциплінарної палати у цій частині, вважає їх обґрунтованими та такими, що знайшли своє належне підтвердження.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені під час попередньої перевірки обставини у їх сукупності, Вища рада правосуддя вважає правильною кваліфікацію дій судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р. В. за підпунктом "б" пункту 1 (Закон N 1402-VIII), пунктом 2 частини першої статті 106 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме:

внаслідок недбалості незазначення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (справа N 757/52491/17-к);

внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (справа N 757/24435/17-к);

несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (справа N 757/59592/16-к).

Відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Так, при обранні виду стягнення, який був застосований до судді Новака Р. В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала за необхідне врахувати кількість, вид та системний характер вчинених ним проступків, які, крім того, є типовими й однаковими, призвели до постановлення формальних, необґрунтованих ухвал (які негативно вплинули на авторитет суду та мали несприятливі наслідки для скаржників).

Крім того, було враховано особу судді, зокрема його позитивну характеристику, ступінь та форму вини у вчиненні проступків, яка у цьому випадку була визнана очевидною, а дії суддею вчинено внаслідок грубої недбалості.

З огляду на викладене, на думку дисциплінарного органу, пропорційним дисциплінарним стягненням стосовно судді слід було вважати догану - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, який і був застосований до судді Новака Р. В.

Водночас, як зазначено у Постанові ВП ВС від 3 жовтня 2019 року, Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган, застосовуючи до судді Новака Р. В. дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, що, крім іншого, мало негативні наслідки для його фінансового стану, не проаналізували доводів, що з огляду на кількість справ, які перебувають у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу він об'єктивно не мав можливості дотриматись строків розгляду справ та, відповідно, жодним чином не обґрунтували, як ці обставини були враховані при визначенні співмірності і пропорційності накладеного дисциплінарного стягнення.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вказані обставини належним чином не враховано при ухваленні рішення стосовно судді Новака Р. В., тому висновок про дотримання принципу пропорційності у застосуванні до цього судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця не може бути визнаний обґрунтованим.

Дотримуючись принципу обов'язковості виконання судового рішення, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, здійснивши розгляд скарги судді на рішення Другої Дисциплінарної палати, беручи до уваги характер допущених суддею Новаком Р. В. проступків, їх наслідки, ступінь його вини, досвід роботи на посаді судді більше 10 років, середньомісячне надмірне навантаження у період 2015 - 2018 років, визначену йому спеціалізацію з розгляду певних категорій справ, у тому числі строк розгляду яких обмежений, той факт, що раніше суддя притягувався до дисциплінарної відповідальності, але вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, позитивно характеризується, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що пропорційним та достатнім у цьому випадку буде застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 109 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII), а саме попередження.

Пунктом 4 частини десятої статті 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII), статтею 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", пунктами 13.9 - 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя (Рішення N 52/0/15-17), Вища рада правосуддя вирішила:

1) змінити рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року N 649/2дп/15-19 про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича до дисциплінарної відповідальності;

2) застосувати до судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича дисциплінарне стягнення у виді попередження.

 

Голова Вищої
ради правосуддя

А. А. Овсієнко

Члени Вищої
ради правосуддя:

О. Є. Блажівська

 

В. І. Говоруха

 

В. К. Грищук

 

В. І. Данішевська

 

Л. Б. Іванова

 

Н. С. Краснощокова

 

О. В. Маловацький

 

В. В. Матвійчук

 

М. П. Худик

 

В. В. Шапран

 

Л. А. Швецова

 

С. Б. Шелест


 
Copyright © 2006-2019 epicentre.com.ua. All rights reserved.